Найгеніальніший на Землі...

18 березня відзначив свій 42-й день народження Василь Михайлович Іванчук, з чим його щиро вітаємо!

Родом із села Копичинці, що в Гусятинському районі на Тернопільщині, він отримав середню освіту в райцентрі Бережани, а у Львові закінчив держінфізкульт. І, водночас, ще з в юного віку став прославляти Україну на арені «гри мудрих».

Василь Іванчук — уже давно жива легенда не лише українських, а й світових шахів: понад два десятки років досягає таких видатних успіхів, що коли б усі схвальні відгуки на них за цей час зібрати та видати друком, то вийшла б, мабуть, солідна книга.

Ось один із недавніх есеїв у російському журналі «64» з приводу підсумків Всесвітньої Олімпіади-2010, де блискуче виступила і збірна України, і її лідер Іванчук. Автор — бронзовий призер цієї Олімпіади в складі збірної Ізраїлю Еміль Сутовський (родом з Баку), не пожалівши багатьох дуже і дуже добрих слів щодо Іванчука, назвав його, зокрема, «найгеніальнішим шахістом на Землі», котрий «завдяки своїй неосяжній любові до шахів продовжує дивувати та захоплювати».

Відзначивши, що для збірної України дуже багато залежало від того, в якій формі перебуває Іванчук, ізраїльський гросмейстер (котрий, між іншим, показав на Олімпіаді найвищий результат на другій дошці) стверджує: «Цікаво, що підсумок Всесвітньої шахової Олімпіади з участю практично всіх найсильніших гравців світу напряму залежить від того, в якому стані до турніру підійде один, хай і найгеніальніший на Землі шахіст.

Так, безумовно, чудово грав Єфименко, впевнено виступив Ельянов, але посудіть самі: посадіть Василя в такій формі практично за будь-яку сильну команду (хіба що за винятком Вірменії, у них уже є «свій Василь»), і вона стає олімпійським чемпіоном».

Коли лідер сильної та рівної команди починає громити одного суперника за одним, це додає впевненості та мотивує всіх інших гравців, — підкреслює Сутов-ський та наголошує: «Взагалі підхід Василя до шахів не може не приваблювати. Вже скільки з нього кепкували, а людина завдяки своїй неосяжній любові до шахів продовжує дивувати та захоплювати».

Всі відзначають блискучий стиль його гри. Коли він у формі — то громить геть усіх. Що й казати, Василя Іванчука почали вважати в шаховому світі генієм ще з весни 1991 року, коли він блискуче здобув перший приз у турнірі в іспанському Лінаресі, де грала вся еліта на чолі з тодішніми лідерами шахового світу Анатолієм Карповим і Гаррі Каспаровим, причому в переконливому стилі переміг їх обох. Відтак у «Топ-100» ФІДЕ на 1 липня 1991 р., де Каспаров мав найвищий рейтинг, 20-річний Іванчук уже піднявся на друге місце, випередивши всю іншу еліту. Таких турнірів він відтоді виграв (і блискуче) кілька десятків.

Згадаймо його деякі найуспішніші результати в офіційних змаганнях. Отже, чемпіон Європи серед юнаків (1987). Олімпійський чемпіон у складі збірної команди СРСР (1988, 1990). Чемпіон світу в складі збірної команди України (2001). Віце-чемпіон світу ФІДЕ (2002). Чемпіон Європи з класичних і швидких шахів (2004). Чемпіон світу з блискавичних шахів (2007). Олімпійський чемпіон у складі збірної команди України (2004, 2010)...

Та мимоволі згадується класичний пушкінський вислів: «геній — парадоксів друг». Відтак виникає запитання: що ж заважає досягати українському генію ще більших висот? Відзначають, що відіграють роль його доброзичливість і лагідність, готовність благородно вирішувати якісь проблеми, уникаючи гострих конфліктів. Та ще: у геніїв трапляються і чорні смуги у житті...

А ось що відзначав вельми відомий московський шаховий журналіст Юрій Васильєв у статті про нього під назвою «Сни генія» («Спорт-экспресс» за 16.05.2008 р.), порівнюючи Іванчука з тодішнім рейтинг-лідером світу болгарином Топаловим:

«Веселіна ніхто не називає генієм. Для нього знаходять епітети дрібніші. Але зате він дуже спортивний. І дуже наполегливий. Подеколи це переважує».

Та чи надовго, запитаємо нині? В останньому «Топ-100» ФІДЕ на 01.03.2011 р. Іванчук — п’ятий. А Топалов? Лише сьомий. Тож у львів’янина все ще попереду. Стабільних успіхів вам, Василю Михайловичу!

Дивні шляхи до жіночої корони

У попередньому «Куточку» було вміщено дані про рейтинг-лідерів світу в свіжому «Топ-100» ФІДЕ на 01.03.2011 р. Тепер — про показники розумниць. Ось список. У другій колонці в дужках — місце шахістки в попередньому «Топ-100» ФІДЕ на 01.01.2011 р. У колонці в дужках після рейтингу підраховано, як він змі-нився порівняно з попереднім списком. В останній колонці — рік народження шахістки.

Жіночий «Топ-100» ФІДЕ: 25 лідерок

1 (1) Полгар Ю. (Угорщина) - 2686 (0) 1976
2 (2) Конеру (Індія)- 2607(0)1987
3 (3) Хоу Їфань (Китай) - 2602(0)1994
4 (6) Дзагнідзе (Грузія) - 2567(+17)1987
5 (5) Косінцева Н. (Росія) - 2567(+15)1985
6 (4) Косінцева Т. (Росія) - 2559(-11)1986
7 (11) ЛАГНО (УКРАЇНА) - 2531(+13)1989
8 (8) Музичук А. (Словенія) - 2528(-1)1990
9 (9)Чміліте (Литва) - 2526(0)1983
10 (10) Гаріка (Індія) - 2524(+4)1991
11 (7) Стефанова (Болгарія) - 2523 (-23)1979
12 (13) Ю Веньюн (Китай) - 2519(+5)1991
13 (18) Чжу Чень (Катар) - 2506(+11)1976
14 (15) Костенюк (Росія) - 2503(+5)1984
15 (14) Чибурданідзе (Грузія) - 2502(0)1961
16 (19) Затонських (США) - 2499(+6)1978
17 (16) Галлямова (Росія) - 2499(+2)1972
18 (17) Чжао Сю (Китай) - 2495(+1)1985
19 (20) Сочко (Польща) - 2495(+6)1978
20 (21) Себаг (Франція) - 2489(0)1986
21 (12) Крамлінг (Швеція) - 2484(-32)1963
22 (22) Сюй Юйхуа (Китай) - 2484(0)1976
23 (24) Руан Люфей (Китай) - 2480(0)1987
24 (25) МУЗИЧУК М. (УКРАЇНА) - 2476(0)1992
25 (38) Даніелян (Вірменія)2475(+21)1978

Інші українки в «Топ-100» ФІДЕ

37 (37) Ушеніна (Харків) - 2454(0)1985
43 (46) Жукова (Одеса) - 2443(0)1979
47 (30) Гапоненко (Херсон) - 2435(-31)1976
60 (60) Василевич (Крим) - 2418(0)1977
76 (76) Здебська (Одеса) - 2384(0)1986
80 (80) Кононенко (Донецьк) - 2381(0)1978

І знову на шляху — бар’єри

Як уже відзначалося в «Куточку», українською героїнею старту цього шахового року стала донеччанка Катерина Лагно, впевнено повернувшись у чільну десятку «Топ-100», де вона раніше була вже не раз. Решта наших розумниць, на чолі з львів’янкою Марією Музичук, — у стабільному спокої.

Тим часом у королівстві шахісток сталася подія в боротьбі за світову корону. Закінчилася серія турнірів «Гран-прі» ФІДЕ, що є відбором до чемпіонату світу.

Ще недавно кожні два роки долю корони вирішував нокаут-турнір, на старт якого виходили 128 учасниць. Але вже після ЧС-2008, який виграла москвичка українського походження Олександра Костенюк, ФІДЕ ухвалила новий формат ЧС у жінок — як у чоловіків. А саме: серія турнірів «Гран-прі», в фіналі — матч між чемпіонкою світу та претенденткою. І що ж? На жаль, виникли ті ж проблеми: відмови учасниць, відмови міст-господарів, заміни в складах... ще 2009 року ця серія «Гран-прі» взяла старт, але не встигла закінчитися до осені-2010, коли вже треба було проводити ЧС за новою системою. Провели за старою: масовий нокаут-турнір. Його виграла юна китаянка Хоу Їфань.

Тільки в лютому цього року розпочався завершальний етап отієїсерії Гран-прі. Переможницею за сумою результатів стала та ж Хоу Їфань. А другу суму залікових очок набрала індійська зірка Гумпі Конеру. Між ними і має відбутися матч за корону. Коли й де? Хтозна... Мабуть, 2012-го (така система)? Але ж незабаром заплановано наступний «Гран-прі» — вже в червні.

Одразу запитання: а як у «Гран-прі» зіграли наші? Відповідь дивна: аж ніяк! Якщо в ЧС за нокаут-системою найсильніші шахістки України виходили на старт і пробивалися якомога далі, то до «Гран-прі» для жодної з них місця просто не знайшли! Навіть для Катерини Лагно — чемпіонки Європи 2005 та 2008 років, з високим рейтингом... А кого ж запросили до участі?

Ось як пожартував московський журнал «64» з приводу ситуації в жіночих шахах: «домінація азіаток (переважно китаянок) над європейками (переважно росіянками) в індивідуальних чемпіонатах стає схожою на грозову хмару»...

Мимоволі згадується, як до складу 21 учасника чоловічого «Гран-прі»-2008 «забули» включити 16-го чемпіона світу, киянина Руслана Пономарьова.

Отака нині «стабільність» у світових шахах. Куди дивиться ФІДЕ?