Отже, старт

Турнір проходить за нокаут-системою. У першому відбірковому раунді — 64 матчі, в кожному з яких можуть стати вирішальними вже дві основні партії з «класичним» регламентом часу на обміркування ходів. У разі 1:1 — додаткові міні-матчі за скороченим контролем («швидкі шахи», а якщо й тоді рівновага, то «бліц»). Так само в усіх наступних відбіркових раундах, а в фінальному матчі гратимуть не дві, а чотири основні партії.

У перших зустрічах першого раунду жоден українець не програв. Граючи білими, львів’янин Василь Іванчук переміг Генрі Стіла з Південно-Африканської Республіки, киянин Руслан Пономарьов — Роберта Гвазе (Зімбабве), а харків’янин Антон Коробов — китайця Чжу Цзяньчао. Внічию зіграли: білими — одесит Юрій Дроздовський з росіянином Олександром Мотильовим, чорними — харків’янин Олександр Моїсеєнко з турком Барісом Есеном і мукачівець Захар Єфименко з чехом Властимилом Бабулою. А харків’янин Павло Ельянов зіграв чорними внічию з львів’янином Ярославом Жеребухом. Їх змусив зустрітися рейтинговий розклад матчів. А відтак, на жаль, лише один з них вийде в другий раунд.

Учора були зіграні другі партії матчів першого раунду. У разі раху-нку 1:1 сьогодні відбудуться додаткові двобої (тай-брейки).

А боротьба в цьому КС-2011 йде не лише за один почесний приз. Троє гратимуть у змаганнях восьми претендентів на участь у матчі з чемпіоном світу, який визначиться наступного року в двобої Ананд — Гельфанд. Отож у заключному раунді відбудеться також, окрім фінального, матч за третю путівку між тими, хто програв у півфіналі.

Нові формати

Тепер повернімося до сторінок літопису Кубка світу, з яких розпочався наш огляд у попередньому «Куточку».

…2000 року змагання за Кубок світу було поновлено — за ініціати-ви президента ФІДЕ Ілюмжинова. Формат був інший: проведено в Китаї лише два турніри водночас. Два Кубки — чоловічий і жіно-чий.

Спочатку — чотири одноколові класифікаційні турніри в групах (по 6 учасників), по двоє переможців яких виходять у наступний етап — за нокаут-системою. Наш Іванчук у цей етап пробився, та в чвертьфіналі програв Ананду — 0,5:1,5. Індієць у півфіналі, подолавши Гельфанда (Ізраїль), а в фіналі — росіянина Бареєва, став володарем Кубка (вже без якогось «Гран-прі»), а незабаром того ж року виграв і чемпіонат світу ФІДЕ.

А в жіночому Кубку до чвертьфіналу пробилася наша Наталія Жукова з Херсонщини (тоді ще й перша чемпіонка Європи), там перемогла китаянку Ван Пінь — 1,5:0,5, а в півфіналі подолала в’єтнамку Хоанг Тхан Транг. На жаль, у фіналі вона поступилася з мінімальним рахунком елітарній китаянці Сюй Юйхуа… З цього приводу в пресі з’явився римований сумний жарт гросмейстера Ігоря Зайцева:

В степу під Херсоном

Колишуться трави —

Нема на китайських

Гросмейстерш управи?..

Це запитання, між іншим, і досі поки що залишається злободен-ним!

Естафета нокаут-систем

Тим часом уже в розпалі були чемпіонати світу, також запроваджені президентом ФІДЕ Кирсаном Ілюмжиновим за нокаут-системою: хто програв матч — вибуває. Але цю систему незабаром піддали різкій критиці, бо ці міні-матчі можна було програти вже внаслідок якогось лиш одного помилкового ходу. Отже, підсумки деяких з отих ЧС інколи вважалися не дуже закономірними.

«Останньою краплиною» такого роздратування став ЧС-2004, ко-ли корону отримав узбек Касимджанов, рейтинг якого у «Топ-100» ФІДЕ відтак піднявся з 54-ї сходинки аж на 47-у!

Отож ФІДЕ вирішила надалі проводити ЧС інакше, а за нокаут-системою нехай розігрується Кубок світу!

Ті ж проблеми-курйози

Кубок світу-2005 виборювався в російському Ханти-Мансійську за такою ж нокаут-системою, як і чемпіонати світу ФІДЕ 1997-2004 ро-ків. Ця традиція збереглася і в КС 2007 та 2009 років, її дотримано й тепер.

Метою цих змагань було і залишається не лише здобуття почесної нагороди та високих призових сум. Також вони були і є одним з відбіркових змагань боротьби за світову корону.

У КС-2005 сталися ті ж курйози, що й у попередніх чемпіонатах світу ФІДЕ, які проходили за нокаут-системою. Долю багатьох матчів вирішували не лише шановна «класика» та прискорений «рапід», а то й «бліц». Стався навіть такий випадок, коли російський гросмейстер Вадим Звягінцев вилетів з розіграшу, не програвши своєму суперникові Юрію Шульману (США) взагалі жодної партії! Як це могло статися? Дуже просто. Всі основні та додаткові поєдинки між ними закінчилися внічию. Але в заключній партії типу «раптова смерть» (вона ще має назву «Армагеддон») Вадим, згідно з жеребом, грав білими, тому мусив обов’язково вигравати. Адже нічия вважалася перемогою того, хто грав чорними. Так і сталося: американець вийшов у наступний етап, хоча фактично не виграв жодної партії.

Два «срібла» Руслана

У КС-2005 українцям (їх було десятеро) щастило, м’яко кажучи, не дуже. Вже в першому раунді один з них заздалегідь був прирече-ний на «виліт». Адже Олександр Моїсеєнко та Юрій Кузубов змушені були грати один з одним. «Вилетів» Кузубов. Така ж доля в інших матчах спіткала Андрія Волокитіна, Сергія Карякіна та Євгена Мірошниченка. У другому раунді дуже болючої невдачі за-знав Василь Іванчук, програвши в «основний час» з мінімальним рахунком 0,5:1,5 болгарському гросмейстерові Івану Чепаринову (котрий був тренером тодішнього чемпіона світу Веселіна Топалова). Вибули також наші Павло Ельянов і Олександр Моїсеєнко. У третьому раунді зазнали невдач Захар Єфименко і Олександр Арещенко.

Успішно продовжував виступати з українців лише Руслан Понома-рьов. Киянин у чвертьфіналі блискуче розгромив елітного росіяни-на Євгена Бареєва, а в півфіналі взяв гору в «швидких шахах» над іншим російським супергросмейстером Олександром Грищуком. На жаль, для фінального матчу з вірменським гігантом Левоном Ароняном у Руслана, як він зізнався, вже забракло фізичних сил: в «основний час» — нічиї, а от у «рапіді» — 0:2.

У боротьбі за КС-2007 взяли участь лише п’ятеро наших. У пер-шому раунді вибув Ельянов, у другому — Волокитін. Не пощасти-ло знов Іванчуку — в третьому раунді, граючи на рівних з екс-чемпіоном Європи румуном Нісіпяну, львів’янин схибив у «бліці». У чвертьфіналі Пономарьов поступився американцеві Камському. Карякін дійшов аж до півфіналу, але там програв «латвійському іспанцю» Широву. Кубок у фінальному матчі виграв з рахунком 2,5:1,5 Камський.

Найуспішнішим для нас поки що був КС-2009. Щоправда, в пер-шому ж раунді програли Юрій Криворучко, Володимир Баклан і Захар Єфименко, у другому — Сергій Федорчук і, на жаль, знову Василь Іванчук (у матчі з 16-річним філіппінцем Со), котрий відтак у відчаї ледь не розлучився з шахами назавжди... Зате в трьох наступних раундах незмінно продовжували перемагати Понома-рьов і Карякін. Але тут обом на заваді став Гельфанд, у півфіналі подолавши Карякіна, а у фіналі — Пономарьова, Руслан героїчно провів весь турнір і «спіткнувся», вже торкнувшись Кубка. Основний час — чотири нічиї, «Рапід» — по дві перемоги і дві нічиї, і лише в «бліці»: спочатку — обмін перемогами, лише потім — поразка і вирішальна драматична нічия... (Мимоволі — спогад, як у недавньому фіналі турніру восьми претендентів на шахову корону Гельфанду точно в такому ж стилі поталанило взяти гору над росіянином Грищуком, отож саме він відтак схрестить зброю з чемпіоном світу Анандом...).

Отже, в центрі уваги — Кубок світу-2011. Хай нашим пощастить!

Юхим ЛАЗАРЄВ, майстер спорту