«Бронзова» естафета

Командні ЧС серед жінок нині проводяться, як і чоловічі, кожного непарного року — також в одноколовому турнірі грають 10 команд від Азії, Америки, Африки, Європи, також 5 кращих команд за підсумками останньої Всесвітньої шахової Олімпіади, до того ж — команда країни-організатора, залік очок — командний.

Перший жіночий КЧС приймав у травні 2007 року російський Єкатеринбург (Свердловська область).

За збірну України виступав не весь «золотий квартет», який перед тим блискуче виграв у її складі Всесвітню Шахову Олімпіаду-2006, — лише донеччанка Катерина Лагно, харків’янка Анна Ушеніна та Інна Гапоненко з Херсона. Одеситку Наталію Жукову (котра тоді якраз після одруження з московсько-українським супергросмейстером Олександром Грищуком народила доньку Марійку) замінила кримчанка Тетяна Василевич, а запасною учасницею була чемпіонка України талановита Оксана Возовик родом з Миколаєва (тоді — студентка Харківської юридичної академії, а нині — міжнародний гросмейстер, киянка, працює юристом).

Першими чемпіонками світу в команді стали китаянки на чолі з 13-річною(!) Хоу Їфань, якій там уже тоді пророкували шахову корону (вона її здобула торік). Підсумок — 17 командних очок з 18 можливих і золоті медалі. Срібні нагороди здобули росіянки — 15 очок, а українки, набравши на одне очко менше, все ж отримали почесну «бронзу», витіснивши іменитих грузинок (11 очок) на четверту позицію. Особисті результати: Лагно — три очки з восьми, Ушеніна — 6,5 з 9, Гапоненко — 7 з 8, Василевич — 5,5 з 8, Возовик — 1,5 з трьох.

Другий чемпіонат світу проходив у вересні 2009 року в китайському місті Нінбо. Збірна України виступала без Катерини Лагно, котра того року наприкінці лютого вийшла заміж за французького журналіста і міжнародного гросмейстера з шахів Робера Фонтена, а відтак стала готуватися стати матір’ю (їхній синочок Сашко народився наприкінці січня 2010 року).

До основного складу нашої збірної тоді були включені (згідно з рейтингом): олімпійські зірки Ушеніна, Жукова і Гапоненко, а також — 16-річна львів’янка Марійка Музичук. Запасною була харків’янка Наталія Здебська, котра відмінно виступила за збірну України в цьому ж амплуа на Олімпіаді-2008, де наші розумниці стали віце-чемпіонками (між іншим, одружившись з одеським гросмейстером Юрієм Дроздовським, Здебська переїхала відтак у Чорноморську перлину).

Українки в першому турі зіграли в росіянками — 2:2, а в другому сенсаційно розгромили китаянок — 3:1. Виграли Гапоненко і Музичук, внічию зіграли Ушеніна та Жукова.

Уже тоді стало складатися враження, що хоча китаянки, виступаючи «на своєму полі», могли б розраховувати, щонайменше, на повторення попереднього тріумфу, тут їм доведеться важче. Так і складалося. На рівних із ними надалі ви-ступали росіянки й українки. І в підсумку всі ці три збірні фінішували з однаковою кількістю командних очок — по 12. Усе вирішив додатковий показник — кількість особистих очок. Китаянки здобули їх 21,5; росіянки — 21; українки — 20,5… Зно-ву в нас — почесна «бронза», до того ж, як тоді відзначали, — «із золотим відблиском».

У ролі лідера команди Ушеніна принесла їй лише 3,5 очка з 8 (одна перемога, дві поразки, п’ять нічиїх). Добре, що Жукова здобула 5,5 з 9 (три виграші, один програш, п’ять нічиїх), а Гапоненко — 5,5 з 8 (п’ять перемог, дві поразки, одна нічия). Юна дебютантка Музичук набрала лише 1,5 очка з 4 (одна перемога, дві поразки, одна нічия). Вагомий внесок у збірну зробила запасна Здебська — 4,5 з 7 (два виграші, п’ять нічиїх і жодного програшу).

Між іншим, грузинки — тодішні олімпійські чемпіонки-2008, залишилися позаду українок — четвертими.

Знову — другим ешелоном?..

На жаль, і в третьому командному чемпіонаті світу-2011 збірна України знову виступає без Катерини Лагно, котра в світовому «Топ-100» постійно входить у чільну десятку, а в останньому рейтинг-листі ФІДЕ на 01.11.2011 р. вона — п’ята (після угорки Юдіт Полгар, Гумпі Конеру з Індії, китаянки Хоу Їфань і львів’янки (старшої сестри юної українки Марії Музичук) Анни Музичук, котра все ще виступає за Словенію). А в Анни Ушеніної, що знову очолила збірну України, світовий рейтинг уже 32-й…

На жаль, Лагно попросила її замінити, бо старт ЧС у Туреччині збігався з фінішем Інтелектуальних ігор у Китаї, де вона представляла Україну (нагадуємо: там друге місце Катерини в «бліці» було єдиним успіхом наших земляків).

Та все ж були підстави сподіватися, що збірна України знову, граючи «другим ешелоном» виступить не гірше. Але…

Боляче, просто-таки боляче було від деяких стартових сюрпризів нашої збірної. Ні, йдеться не про перший тур, у якому вона зіграла з Індією — 2:2. То ще була, можна сказати, поче-сна для неї нічия! Чому?

Зверніть увагу на рейтинги українок. Вони всі не входять на-віть до чільної тридцятки!

Конеру явно сильніша, ніж Ушеніна, тож і виграла в неї не ви-падково. Музичук і Гапоненко — нічиї в рамках їхніх рейтингів. Так само, як і звитяга Жукової над Роут. Отже, перший тур — усе нормально.

А наступні два матчі? З олімпійськими чемпіонками росіянками — 1:3. Нічиї Ушеніної з Надією Косінцевою та Жукової з Олесею Костенюк — навіть почесні. На жаль, Тетяна Косінцева взяла гору над Музичук, а Гуніна — над Василевич. Ще гірше в третьому турі — з «господарками поля» туркенями — 1,5:2,5. Сюрприз — і досить прикрий! Виграла Василевич, у Жукової нічия, а Ушеніна і Гапоненко програли...

Зате в четвертому турі приємно вразив новий сюрприз, протилежний: Україна — Греція — 3,5:0,5 (між іншим, гречанки в попередньому матчі з Росією зіграли 2:2)! Взяли гору Музичук, Жукова і Василевич, у Гапоненко — нічия. Після чотирьох турів: Китай — 8 командних очок (13,5 по дошках), Індія — 7 (13), Росія — 6 (9,5), Грузія — 5 (9,5), В’єтнам — 4 (8), Туреччина — 4 (7,5), Україна — 3 (8), Вірменія — 2 (6), Греція — 1 (4), Південно-Африканська Республіка — 0 (1).

Юхим ЛАЗАРЄВ, майстер спорту