Бiографiчна довiдка. Адрiан Михальчишин народився у 1954 роцi. Мiжнародний гросмейстер iз 1978 року. Чемпiон свiту серед молодi (до 26 рокiв) 1977 i 1980 рокiв. За збiрну України грав 17 рокiв (з 1975 до 1992 року). Як говорить сам гросмейстер, iз української збiрної його, а також вiдомого львiвського тренера Карта, було вигнано столичними шаховими функцiонерами з метою перемiстити центр шахiв зi Львова до Києва. Тодi за них заступився лише гросмейстер Бєлявський, з яким Михальчишин вже не один рiк успiшно виступає за збiрну Словенiї. Заслужений тренер України. Був тренером збiрної СРСР, Карпова, Жужi Полгар, Алiси Марiч. Нинi тренує жiночу збiрну Словенiї i професiйну команду <Карпати-Галичина> (Львiв). Директор Меморiалу Штейна у Львовi. Вiце-президент Львiвської обласної шахової федерацiї.

- На конгресi ФIДЕ, який нещодавно завершився у Грецiї, прийнято рiшення провести чемпiонат свiту з шахiв серед чоловiкiв за нокаут-системою десь у квiтнi-травнi 2004 року. Переможець цього чемпiонату має зiграти в матчi за свiтовий титул з №1 свiтового рейтингу Гаррi Каспаровим. Чемпiон свiту ФIДЕ українець Руслан Пономарьов не погоджується з таким рiшенням. Його можна зрозумiти, адже вiн, як чемпiон, мав би мати якiсь привiлеї. А йому пропонують на загальних засадах грати по-сутi у вiдбiрковому турнiрi. Як ви прокоментуєте дану ситуацiю?

- У мене немає жодних сумнiвiв, що Каспаров знову захопив владу у свiтових шахах. Для президента ФIДЕ Кiрсана Iлюмжинова Каспаров тепер є прапором. Гаррi - вiдомий опортунiст. Вiн для вiдстоювання своїх iнтересiв увiйде у спiлку навiть iз нечистою силою. У свiй час вiн критикував Iлюмжинова, називаючи його навiть кримiнальним елементом. Тепер все забулося - вони стали великими друзями.

Стосовно позицiї Пономарьова, то вона, на мою думку, дуже слабка. Вiн i так у порiвняннi з iншими чемпiонами свiту отримав бiльший термiн. Ананд, наприклад, який входить у свiтову трiйку (пiсля Каспарова i Крамника), був чемпiоном свiту лише 1 рiк. Пономарьов - чемпiон протягом двох рокiв, не показавши за цей час жодного результату, гiдного чемпiона свiту. Вiн лише розмахує своїм званням як пiратським прапором. Пономарьов багато говорить, але, на мiй огляд, вiн <наузькується> своїм менеджером Сiльвiо Данаїловим з Болгарiї. Хоча заради справедливостi зазначу, що в деяких моментах Данаїлов допомагав Пономарьову. Зокрема, його внесок був вирiшальним у перемогу над львiв'янином Василем Iванчуком у фiналi чемпiонату свiту ФIДЕ. На мою думку, Пономарьов наразi ще говорить про незгоду з рiшенням ФIДЕ, але насправдi йому дiватись нiкуди - доведеться змиритися.

- Який ваш прогноз - як i коли може вирiшитись дана проблема?

- Розпочну з того, що багато дiячiв ФIДЕ перед конгресом бунтували проти Iлюмжинова за те, що той не забезпечив проведення чемпiонату свiту i за iншi провали у роботi ФIДЕ. Якби Iлюмжинов на конгресi не оголосив про приблизнi термiни проведення чемпiонату свiту, цi дiячi ставили б питання про його вiдставку. Прогнозую, що десь до лютого 2004 року триватиме невизначенiсть у свiтових шахах. Як буде далi - не знаю. Вiдверто кажучи, я не вiрю, що чемпiонат свiту вiдбудеться у запланованi термiни. Можливо, до кiнця наступного року.

- Нi для кого не секрет, що вищий ешелон професiйних шахiв переживає серйозну кризу. Якi, на вашу думку, основнi елементи цiєї кризи?

- Головний елемент- це невизначенiсть iз титулом чемпiона свiту. Пономарьов виграв турнiр за нокаут-системою, що є фактично не чемпiонатом, а Кубком свiту. Тобто це не вiдповiдає шаховим традицiям, згiдно з якими чемпiон свiту - це переможець матчу мiж двома найсильнiшими шахiстами свiту. Тому Пономарьов з цiєї точки зору не визнається бiльшiстю шахiстiв як чемпiон свiту. Крамник виграв матч у Каспарова, ставши чемпiоном свiту у своїй версiї. Але його версiя, по-перше, не має титульного елементу - нiхто її не пiдтримує фiнансово, а по-друге, вже пройшло досить багато часу вiд тодi, як вiдбувся останнiй матч за свiтову корону за цiєю версiєю. Як казав iзраїльський шахiст Гельфанд, Крамник потерпає вiд браку легiтимностi свого звання. Є ще Гаррi Каспаров - найсильнiший за рейтингом, хоча його результати останнiм часом не є бозна якi. Тобто, є невизначенiсть у тому, хто найсильнiший шахiст свiту.

Наступний елемент нестабiльностi пов'язаний iз дiяльнiстю деяких нацiональних федерацiй, якi втратили кiлька традицiйних супертурнiрiв. Ще один важливий елемент кризи - лобiювання менеджерiв вiд шахiв iнтересiв своїх шахiстiв. Вони фаворитизують своїх шахiстiв, таких як Топалова чи Раджабова. У них немає видатних результатiв, але з допомогою своїх менеджерiв потрапляють на рiзнi супертурнiри. Натомiсть, шахiсти, якi стоять вище у рейтингу, але не мають потужних менеджерiв, не отримують запрошення на престижнi змагання. Для прикладу скажу, що на турнiр у Вейк-ан-Зее не запрошений львiв'янин Василь Iванчук. Хоча туди запрошенi люди за рiзними приватними списками i договорами.

- А як вам такий елемент нестабiльностi як Кiрсан Iлюмжинов?

- Безперечно вiн є одним iз елементiв нестабiльностi, хоча б через свої фiнансовi i, як говорять, полiтичнi труднощi. Тому йому значно важче видiляти кошти на проведення турнiрiв. Головна проблема Iлюмжинова в тому, що йому не вдалося створити у ФIДЕ такої системи, яка би фiнансово i пропагандистськи розвивала шахи. Система не працює, всi питання вирiшує Iлюмжинов. А це не є добра справа.

- Зараз говорять про створення Асоцiацiї шахiстiв професiоналiв, своєрiдної профспiлки шахiстiв. Як ви ставитеся до цiєї iдеї i чи є вже якiсь кроки у цьому напрямку?

- Крокiв вже є багато. Наразi над створенням Асоцiацiї працює iнiцiативна група. Є список кандидатiв на керiвництво у цiй органiзацiї. Мене висунули також одним iз кандидатiв на голову Асоцiацiї. Iдея створення цiєї спiлки прекрасна. Але є одна проблема: основнi iнiцiатори цiєї справи - представники Росiї. Вони мiркують так, що якщо бiльшiсть гросмейстерiв представники Росiї, то i керувати Асоцiацiєю мають у процентному спiввiдношеннi росiянини. Я їм сказав, що з цiєї Асоцiацiї не вийде нiчого, якщо дотримуватись таких принципiв. Бо асоцiацiя має бути iнтрнацiональною, i чим бiльше шахiстiв iз Заходу буде в Асоцiацiї, тим вона буде ефективнiшою.

- Давайте поговоримо про командний чемпiонат Європи, який 20 жовтня завершився у Болгарiї. Менi, наприклад, як рядовому вболiвальнику не зовсiм зрозумiло, як могло статися, що маленька Словенiя посiла четверте мiсце, а велика Україна - п'яте...

- В тiй ситуацiї, яка була, я вважаю, що для України п'яте мiсце - це ще великий успiх. В України є проблема з комплектацiєю збiрних. У збiрнiй вперше не було жодного львiв'янина. I це є просто скандал. У нас завжди були проблеми з Києвом. Там є великоцентристський синдром, що дозволяє їм одних карати, других вводити в збiрну, третiх - виводити.

Ранiше, коли в Iванчука був вирiшальний голос, вiн якось цю команду тримав. Коли Iванчук програв матч Пономарьову, його роль безумовно впала. Київ з великим захопленням зустрiв перемогу Пономарьова (вiн в Києвi живе зараз), i тепер вирiшальний голос у комплектацiї збiрної належить саме Пономарьову. Спочатку викинули Марту Лiтинську, яка ще могла грати у збiрнiй. Потiм - Олега Романишина, який завжди був командним бiйцем. Незважаючи на те, що в нього трохи нижчий рейтинг, але команда складається не з рейтингiв. Бо тодi не було б сенсу проводити чемпiонат. Було б як у картах: в того чотири тузи, а в того - чотири королi, i на тому скiнчилася гра. Особливо це актуально тепер, коли цiнується в першу чергу командна перемога, а вже потiм - загальний рахунок. Командний дух зараз має величезне значення. Дехто говорить, що шахи - не командна гра. Це все неправда. Тут є цiла стратегiя. Шахiст має грати, тримати позицiю вiдповiдно до того, як грають iншi учасники його команди. В нас в Українi завжди сильною стороною була анархiя. Часом вона є негативною рисою, але досить часто приносила успiх. Суть її в тому, що кожен шахiст прагне сам досягти максимального результату, тобто перемоги. Але в ситуацiї, коли не грав Iванчук, наступає велика криза.

Перевага Словенiї (де грають такi ветерани, як я i Бєлявський i якi не потрiбнi збiрнiй України), в тому, що в нiй добра психологiчна атмосфера, проводяться нормальнi команднi збори i всi грають вiдповiдно до позицiї. Також у Словенiї добра органiзацiя, точно поставленi завдання i є свiдомiсть їхнього виконання спортсменами. Тому є i результат. За рахунок цього Словенiя i випереджає Україну (зокрема, на останнiх двох командних чемпiонатах Європи), хоча збiрна України за рейтингом на 8 мiсць вище Словенiї.

- Яку роль у цих результатах грає матерiальне стимулювання? Чи не програє Україна вiд того, що її шахiстам платять мiзернi гонорари у порiвняннi з гонорарами в iнших командах?

- Коли шахiсти занурюються в гру, тодi всi стимулювання вiдпадають. Кожен прагне принести для команди максимум користi. Про стимулювання можуть говорити футболiсти. У шахах, якщо спортсмен вийшов до дошки то прагне показати свiй оптимальний результат. Матерiальне стимулювання безумовно вiдходить на другий план.

- Приємною несподiванкою стало те, що вашого колегу - лiдера збiрної Словенiї, львiв'янина Олександра Бєлявського визнали Мiстером чемпiонату Європи. Розкажiть, будь ласка, про цей конкурс, хто його проводив.

- Ранiше органiзатори подiбних змагань визначали Мiс турнiру. Болгарам, у яких таке свого роду мачо-суспiльство, де чоловiки мають спецiальний статус, було якось не з руки, що визначають тiльки Мiс турнiру, а Мiстера турнiру - нi. Тому вони вирiшили вiдзначити i Мiстера.

Тепер власне про визначення Мiстера чемпiонату. Зараз молоде поколiння шахiстiв приходить на партiю у светрах, джинсах i кросовках. А Бєлявський - шахiст старшого поколiння. Вiн вважає, що кожну партiю треба грати при краватцi, одягнутим у костюм, i взагалi, виглядати так, щоб приємно було знiмати i теле- i фотожурналiстам. Мiж iншим, Бєлявський жартома казав, що я винуватець того, що вiн виграв цей приз. Рiч у тому, що напередоднi чемпiонату Європи, ми пiшли в магазин у Марiборi. Я хотiв купити собi взуття i знайшов прекраснi iталiйськi мешти до того ж iз великою скидкою. Почав їх мiряти, але вони виявились трiшки тiсними. Попросив бiльший розмiр, однак його не виявилось. Я сказав, що за таку цiну їх мушу купити, але вони менi не пiдходять. Тодi звертаюсь до Бєлявського: <Сашко, в тебе трохи менший розмiр ноги - купи цi мешти>. Ну i прийшлося йому купити цi мешти, хоча вiн не планував цього. I тепер вiн каже, що за рахунок тих мештiв, мене визнали Мiстером чемпiонату Європи. Це трохи жарт звичайно з його боку. Насправдi у Бєлявському все було в комплексi: i одяг, i поведiнка джентльмена, i вигляд.

- А хто визначав переможця?

- Спецiальне жюрi з жiнок-суддiв. Вiдзначу, що перемiг Бєлявський з великою перевагою.

- Повернемось до Львова. Ви - директор Меморiалу Штейна. Чи є перспективи проведення у Львовi цього турнiру?

- Перспективи є. Зараз тривають розмови з серйозними людьми про органiзацiю Меморiалу Штейна наступного року (орiєнтовно у травнi). Наразi не хочу до вирiшення усiх питань розголошувати їхнi прiзвища.

- I останнє питання. Наскiльки ви оптимiстичнi (чи песимiстичнi) стосовно майбутнього шахiв у свiтi?

- Я є оптимiстичний абсолютно. В принципi шахи розвиваються. В багатьох країнах шахи вводять до програми шкiл. Є в шахах безумовно проблеми, але вони пов'язанi в основному з вищим ешелоном - з проведенням чемпiонату свiту. Головне, що дитячi шахи розвиваються просто фантастично.