Оце проект!

За підтримки президента ФІДЕ Кирсана Ілюмжинова створюється «Шахова партія України», яка ставитиме за мету не боротися за владу, а передусім реалізувати ідею про запровадження в загальноосвітніх школах уроків шахів.

Про це минулої неділі на прес-конференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» заявив віце-президент Федерації шахів України і президент Федерації шахів Рівненської області Володимир Ковальчук, який і очолить цю партію. Він наголосив:

«Ми хочемо впровадити в загальноосвітні школи урок шахів, бо в Україні 20 тисяч шкіл — це майже 4 млн учнів — і це дасть колосальний ефект у тому, що молоді люди з щонаймолодшого віку розвиватимуться, граючи в шахи». Повідомивши, що впродовж останніх двох років було відкрито 14 шахових класів у школах Рівненської області, Ковальчук назвав школу, де діти під час перерв між уроками «не біжать на вулицю, не б’ються, а біжать у кабінет шахів і там грають. Сподіваюся, що наш гарний досвід передаватимемо іншим державам, а в підсумку створимо потужну інтелектуальну структуру, котра об’єднуватиме людей за розумовим розвитком. Інтелектуальний творчий потенціал нації — це колосальний резерв у нашій державі, що досі не був затребуваний. Ми створюємо цю партію та щиро віримо, що розквіт української держави можливий лише на грунті інтелектуального відродження нації», — підкреслив лідер Шахової партії.

За його словами, нині йде розробка статуту партії. Упродовж місяця буде проведено перший з’їзд, який обере керівний склад, відтак партію буде зареєстровано згідно з процедурою в Міністерстві юстиції України. З’їзд проходитиме в селищі міського типу Клесів на Рівненщині, де перебуватиме й штаб-квартира партії, котра в перспективі стане міжнародною.

Агентство «Інтерфакс-Україна» оприлюднило також виступ на цій прес-конференції президента ФІДЕ Ілюмжинова, який заявив:

«Мета моєї поїздки в Україну — це відкриття шахової академії в селищі Клесів Рівненської області. Друге — це оголошення про створення Шахової партії. Є демократичні партії, комуністичні партії, а тепер буде й шахова. Чому Україна? Бо пропозицію отримав із селища Клесів, що ввійде в історію світової не лише шахової, а й політичної думки. Ця партія буде міжнародною, я б назвав її «Шахова партія світу». Нагадаю, що в ФІДЕ входять 177 країн світу. Сподіваємося, найближчим часом доведемо кількість країн десь до 200. Подумав, чому б не об’єднати розумних, мислячих людей в одну спільноту, асоціацію. Мета й завдання — не ввійти до Верховної Ради, щоб усі не побігли наразі вступати в партію, щоби потрапити в парламент. Для деякого політика — це засіб існування. Для нас створення партії — це не досягнення влади та участь у політичному житті, а головне завдання — це адаптація кожної людини, молодої людини до життя, навчити мислити і розраховувати свої ходи. Тому відкриваємо Шахову партію України», — відзначив Ілюмжинов.

Оце ювілей!

Минулого понеділка відзначила своє перше 90-річчя легендарна київська шахова майстриня-шестиразова чемпіонка України Любов Якір. Ясна річ: щирі поздоровлення та побажання — і досі їй зусібіч. У тому числі — й від нашої газети та, особисто, від автора цих рядків, котрому пощастило — ще набагато молодшому — з повагою зустрічатися та спілкуватися з уже визначною тоді шахісткою на київських, всеукраїнських і навіть — у складах збірних України, де мені довелося бути одним з тренерів, — на тодішніх всесоюзних аренах, починаючи з 1950-х років.

А ось яке поздоровлення оприлюднено від Федерації шахів України:

Члену збірної команди СРСР,
шестиразовій чемпіонці України,
майстру спорту з шахів
Якір Л.І.

Шановна Любов Ієзекіїлівно!

Від імені Федерації шахів України щиро вітаю Вас із знаменним ювілеєм — 90-річчям з дня народження!

Ми знаємо Вас як одну з найсильніших шахісток України та колишнього Радянського Союзу 50-60 рр., лідера жіночої збірної команди України тих часів, шестиразову чемпіонку України. Зараз Ви успішно займаєтеся громадською роботою серед ветеранів спорту. Ваш високий професійний рівень, ерудиція, доброзичливість, скромність та тактовність принесли Вам заслужений авторитет у шаховому світі. Своєю невтомною та самовідданою працею на благо українських шахів Ви заслужили щиру повагу і вдячність всіх, хто мав і має можливість співробітничати з Вами.

Нехай протягом довгих років крокують поруч з Вами успіх, щастя і радість. Бажаю Вам, вельмишановна Любов Ієзекіліївно, міцного здоров’я, гарного настрою, злагоди та миру в оселі. Ми впевнені, що Ваш величезний інтелектуальний та організаційний потенціал, життєвий і професійний досвід і надалі служитимуть примноженню славних традицій українських шахів.

Довгих років та невичерпності життєвої енергії!

З найкращими побажаннями,
Президент В.Капустін.

Варто додати, що Любов Якір спочатку виграла один за одним два жіночі чемпіонати України, а саме 1947 та 1948 років. Далі стався дворічний «тайм-аут», а відтак перемоги в чотирьох поспіль чемпіонатах України (1951-1954 років).

А ще киянка 1945-1967 роках десять разів пробивалася до участі в жіночих чемпіонатах СРСР. Найвизначнішим для неї був 22-й, що проходив у Ризі 20.11—19.12.1962 р. (20 учасниць). Киянку, котра тоді ще мала досить скромний перший розряд, зуміли випередити лише шахістки екстра-класу, неодноразові призерки попередніх і наступних змагань на першість світу, олімпійські чемпіонки в складі збірної СРСР — Тетяна Затуловська (Баку) — 13 очок; Лариса Вольперт (Ленінград) і Алла Кушнір (Москва) — по 12,5; Кіра Зворикіна (Мінськ) — 11,5. Любов Якір, набравши 11 очок, як і Алла Чайковська (Тбілісі), котра вже тоді була міжнародним майстром, розділили почесні 5-6 місця.

У тому найуспішнішому для неї турнірі Любов Якір у партіях з цією елітою, програвши лише переможниці чемпіонату Затуловській, перемогла Кушнір і Чайковську, а з Вольперт і Зворикіною зіграла внічию. Гірше за неї виступили багато інших учасниць міжнародного класу, як-от неодноразова чемпіонка СРСР Валентина Борисенко (Ленінград) та інші...

Враховуючи цей успіх, киянці було наступного року відразу присвоєно звання «Майстер спорту СРСР», володарів якого в Україні було тоді, між іншим, навіть з-поміж чоловіків, неймовірно менше, ніж тепер міжнародних гросмейстерів! А серед наших шахісток отим титулом до Любові Якір могла пишатися лише одна-єдина Олена Малинова — інша киянка, удостоєна його 1960-го (до слова, того ж року це звання також отримав і автор цих рядків. Між іншим, у чемпіонаті СРСР-1962 Малинова посіла... останнє місце.

Успіхом для Любові Якір була також бронзова медаль 6-го всесоюзного командного чемпіонату 1959 року (в рамках 2-ї Спартакіади народів СРСР) в складі збірної України, котра тоді вперше в своїй історії виборола в цьому супертурнірі почесне третє місце, поступившись лише гросмейстерським колективам Москви та Ленінграда. До речі, в цьому турнірі кожна команда виступала, маючи в основному складі спільно шістьох чоловіків і двох жінок. Аналогічно формувалася збірна України в традиційних тоді матчах зі збірною Болгарії. 1963 року у Софії за нашу команду грала Якір, перемігши болгарку Асенову — 1,5:0,5. До участі в інших міжнародних змаганнях українських шахісток тоді ще не допускали.

Для Любові Якір шахи були не професією, а лише приємною розвагою у вільний час від її основної (після закінчення київського політехнічного інституту) роботи інженером-конструктором — на таких підприємствах, як завод «Червоний екскаватор» тощо. Досі успішно займається громадською роботою серед ветеранів спорту. Утім, вона в одній із статей підкреслювала: «Я не шкодую, що в своєму житті багато часу приділила шахам. Ця гра дала мені чимало творчих радощів, сприяла спілкуванню з багатьма цікавими людьми, допомогла об’їздити майже весь Радянський Союз...».

29 вересня планується святковий турнір — «Кубок Любові Якір», який відбудеться за ініціативи «Молоді України» в Центральному шаховому клубі Міністерства оборони. Серед учасників — шахісти всіх поколінь, від поважних ветеранів до юної зміни. Приз свого імені вручить переможцеві сама ювілярка.

Юхим ЛАЗАРЄВ, майстер спорту