У 17 років — тричі королева!

Достроково завершився в столиці Албанії Тирані матч за світову жіночу шахову корону між її володаркою, гордістю Китаю, 17-річною Хоу Їфань і претенденткою на неї, зіркою Індії, 23-річною Гумпі Конеру. З рахунком 5:2 гору взяла 17-річна китаянка — досі щонаймолодша з-поміж усіх 13 чем-піонок світу.

Це можна вважати певним сюрпризом, а то й певною сен-сацією: передусім тому, що така юна шахістка вже втретє поспіль здобуває світову корону (крім перемоги в матчі над Костенюк навесні 2010 року, вона також виграла чемпіонат світу в грудні того ж року, а цьогоріч, між іншим, ще й здо-була «Гран-прі» ФІДЕ, де Конеру була другою).

Ось список усіх володарок шахової корони.

Чемпіонки світу

1. Віра Менчик (Англія)1927—1944

2. Людмила Руденко (СРСР)1950—1953

3. Єлизавета Бикова (СРСР)1953—1956, 1958, 1962

4. Ольга Рубцова (СРСР)1956—1958

5. Нона Гаприндашвілі (СРСР)1962—1978

6. Майя Чибурданідзе (СРСР)1978—1991

7. Се Цзюнь (Китай)1991—1995, 1999—2001

8. Жужа Полгар (Угорщина)1995—1999

9. Жу Чень (Китай)2001—2004

10. Антоанета Стефанова (Болгарія)2004—2006

11. Сю Юйхуа (Китай)2006—2008

12. Олександра Костенюк (Росія)2008—2010

13. Хоу Їфань (Китай)2010—…

До слова, Жу Чень після заміжжя з 2006 року представляє не Китай, а Катар.

Рейтинг-сюрприз

Додатковим сюрпризом є, поза сумнівом, просто-таки розг-ромний рахунок матчу в Тирані.

У чому ж несподіванка? «Топ-100» ФІДЕ, де незмінно ліди-рує угорка Юдит Полгар (хоча бере участь у змаганнях не жіночих, а лише чоловічих), другий рядок уже шостий рік мі-цно посідає саме Конеру, а Хоу Їфань від неї весь час істот-но відстає.

Ще на 1 липня 2008 року китаянка була четверта, слідом за своєю землячкою, екс-чемпіонкою світу Се Цзюнь. Та вже в наступному «Топ-100» на 1 жовтня того ж року 14-річна тоді Хоу Їфань стала третьою, бо в чемпіонаті світу пробилася до фіналу, де лише там програла матч москвичці (родом з України) Олесі Костенюк. І відтак уже з третьої сходинки не спускалася. Зате і до другої позиції їй, уже навіть здобувши корону, було не до снаги пробитися: дистанцію вміло тримала з 2006-го землячка чемпіона світу Ананда Гумпі Конеру. Тож можна було передбачити, що нинішній матч між ними стане вельми напруженим. Перед ним у Хоу Їфань був рейтинг (на 1 листопада цього року) 2568, а в Конеру — 2600. Чимала перевага! Але ж грають не цифри… Вони, ясна річ, у наступному «Топ-100» істотно зміняться. Тож цікаво: хто ж кого відтак отам випередить?

Повертаючись до списку чемпіонок світу, звернімо увагу на те, що вже четверо китаянок упродовж 20 років у боротьбі за корону з талановитими представницями європейських країн не лише подеколи поступалися їм, а ще й частіше брали гору. В чому річ? Передовсім не обійшлося без поту-жної фінансової підтримки держави. Пригадується, до сло-ва, надрукований в одній газеті 13.05.1999 року репортаж з українського відбіркового турніру першості світу, що прохо-див тоді в Алушті. Автор — визначний уже тоді спортивний журналіст Анатолій Яворський, завершуючи свій огляд, ре-зюмував: «… З горем навпіл Україна визначила чотирьох принцес, яким восени належить боротися за титул короле-ви. Про те, щоб допомогти дівчатам підготуватися, навіть не йде мова. «Ми ж не в Китаї живемо, — поскаржилася одна з шахісток. — Тамтешнім гросмейстершам уже виділили на тренувальні збори майже 200 тисяч доларів…».

Чи є питання?

Фаворити — у відступі?

Дуже активно проявила себе молодь і в супертурнірі у Мос-кві (пересічний рейтинг якого 2776 — найвищий у світі), при-свяченому 75-й річниці з дня народження восьмого чемпіона світу Михайла Таля (1936 — 1992).

Серед 10 учасників найбільше очок набрали, по 5,5 з 9 (по 2 перемоги та 7 нічиїх), 21-річний норвежець Магнус Карлсен і 29-річний вірменин Левон Аронян. Але переможцем визна-но молодого «вікінга» — за додатковим показником.

Наш 42-річний Василь Іванчук, зігравши в двох останніх ту-рах унічию з Гельфандом і Карякіним, набрав 5 очок (дві перемоги, шість нічиїх, одна поразка). Стільки ж здобули вдвічі молодші за нього представники Росії Сергій Карякін і Ян Непомнящий (у них по одній перемозі та 8 нічиїх). По 4,5 очка набрали 42-річний чемпіон світу, індієць Віші Ананд (9 нічиїх!) і 35-річний володар Кубка світу-2011, росіянин Петро Свідлер (2 перемоги, 5 нічиїх і 2 поразки). На очко від них відстали 36-річний екс-чемпіон світу росіянин Володимир Крамник і 42-річний претендент на шахову корону, ізраїльтянин Борис Гельфанд (в обох — по 7 нічиїх і 2 поразки). 24-річний представник США Гікару Накамура — 3 очки (6 нічиїх і 3 програші).

Отже, явно поступився гурт іменитих супергросмейстерів молодшим!

І ще: хіба не є рекордом турніру не лише його середній рей-тинг, а й дуже низька результативність? У 45 партіях — аж 35 нічиїх! Дедалі гучніше лунають вимоги фахівців: перейти на «футбольну» систему заліку: за перемогу — не очко, а три, за нічию — одне. Що це дасть? Спробуємо таким чином підсумувати Меморіал Таля: Карлсен і Аронян — по 13 «футбольних» очок, Іванчук — 12, Карякін, Непомнящий і Свідлер — по 11, Ананд — 9, Крамник і Гельфанд — по 7, Накамура — 6 очок.

Які результати, шановні читачі, мають переконливіший ви-гляд?

Юхим ЛАЗАРЄВ, майстер спорту