РЕКОРД ЕКСТРА-КЛАСУ

Це тоді була справжня сенсація, просто неймовірна! Попередній рекорд у цій «галузі» встановив 1985 року 22-річний бакинець (останні 20 років — москвич) Гаррі Каспаров, перемігши 12-го чемпіона світу Анатолія Карпова. Але в нього вже тоді в активі було чимало досягнень екстра-класу, включаючи перемогу над сьомим чемпіоном світу Василем Смисловим у фінальному матчі турніру восьми претендентів на шахову корону. Шлях до неї юного Руслана Пономарьова — родом із міста Горлівка на Донеччині, вихованця славетної вже тоді «школи шахових талантів» у Краматорську (також Донецька область), курс якої проходив із 10-річного віку, — був скромніший. Втім, його яскравий талант уперше отримав загальне визнання вже тоді, коли він ще 14-річним юнаком став щонаймолодшим у світі міжнародним гросмейстером. Потім оце досягнення вже не раз перевершували інші, але тоді воно заслужено потрапило до авторитетної «Книги рекордів Гіннесса».

Відтак Руслан незабаром проклав собі шлях до змагань найвищого рангу. Вже 2007 року дебютував у чемпіонаті світу ФІДЕ в американському Лас-Вегасі. Щоправда, там далеко ще не пробився, але вже справив сильне враження своєю високою майстерністю.

Навіть Гаррі Каспаров, коментуючи тоді на своєму сайті в Інтернеті одну з його партій, відзначив: «Спостерігаючи гру Пономарьова, я відчув шахіста далекого майбутнього».

2000 року Руслан став віце-чемпіоном Європи, а відтак успішно виступив у складі збірної України на командному чемпіонаті світу в Єревані, граючи на другій дошці (лідером її був львівський шаховий гігант Василь Іванчук). Там за два тури до фінішу Україна йшла третьою після Росії (чемпіона світу-1997) і Вірменії (чемпіона Європи-1999). У передостанньому турі наші взяли гору над вірменами — 2,5:1,5 (три нічиї та перемога Пономарьова над Ваганяном), а в останньому — над росіянами з таким же результатом: три нічиї та виграш Пономарьова у знаного тоді Дреєва. У підсумку: Україна — чемпіон світу! Руслан тоді вніс найбільший сумарний внесок у цей тріумф: у 7 партіях — 5,5 очка.

Торік «Молодь України» в № 76 за 20 жовтня відзначила 10-річний ювілей цього свята. Пізніше згадала також і про особистий чемпіонат світу ФІДЕ, що з 25 листопада по 14 грудня того ж року відбувався в Москві, та ще й у Кремлі в Колонному залі Росія прагнула тоді хоча б на цьому шаховому фронті урочисто поновити свою гегемонію, адже чемпіоном світу ФІДЕ-2000 став Віші Ананд з Індії.

128 учасників, нокаут-система… Найуспішніше й отут грали українці. Василь Іванчук у півфіналі «вибив» з розіграшу Віші Ананда. А Руслан пробився в фінал, на шляху до нього «поставивши на коліна» таких іменитих росіян, як Олександр Морозевич, Євген Бареєв і Петро Свідлер. Отож у фіналі — двоє українців!

Тодішній голова Тренерського комітету ФІДЕ москвич Юрій Разуваєв, відзначивши, що Пономарьов у цих двох чемпіонатах світу розгромив майже всю збірну Росії, жартома запропонував присвоїти його тренерові — славетному луганському гросмейстеру Геннадію Кузьмину — звання... заслуженого тренера Росії за підготовку такого суворого екзаменатора.

Фінальний матч Іванчук — Пономарьов було вирішено проводити з 16 по 25 січня наступного року також у Москві, але вже не в Кремлі, а в готелі «Метрополь». Отак мав фактично (а не лише формально) завершитися «Український шаховий рік». Така назва була тоді вельми популярна: що й казати, в обох чемпіонатах світу — лише золоті медалі (ще й одна срібна).

Були спроби перенести фінальний матч в Україну. Проте — не вийшло... Головний суддя матчу гросмейстер Юрій Авербах нагадав, що в «Метрополі» 1925 року проходив видатний міжнародний турнір за участі тодішнього чемпіона світу Капабланки та інших шахових гігантів тих часів...

...Отже, 16 січня 2002 року, конференц-зал готелю «Метрополь». Урочисте відкриття: оголошено детальні умови проведення матчу з восьми партій (за рахунку 4:4 — тай-брейк). За жеребом у непарних партіях білими гратиме Пономарьов.

Перший хід за нього в стартовій партії (1.е2—е4) робить заступник голови Кабміну Росії українка з Шепетівки Валентина Матвієнко (нині — спікер Ради Федерації Росії)...

(Далі буде)

Юхим ЛАЗАРЄВ, майстер спорту