Вдало розпочав спортивний 2007 рік львів’янин Василь Іванчук. У фіналі Кубку світу АШП зі швидких шахів, що проходив нещодавно в Одесі, наш земляк посів високе друге місце. При цьому фахівці відзначили не лише солідний результат, а й витончену та безкомпромісну гру лідера збірної України. Однак сам Іванчук, як справжній максималіст, в інтерв’ю с кореспондентом «СГ» більш критично оцінив свій виступ.

— Насправді не всі партії я провів на належному рівні, — визнав Василь Михайлович. — Зокрема, невдало грав у заключному поєдинку фіналу проти угорця Петера Леко. Це була моя єдина поразка в турнірі, проте вона коштувала першого місця.

— Україна вперше приймала офіційне змагання такого високого рівня. Чи впоралися зі своїми обов’язками організатори?

— На всі сто! Наскільки мені відомою, у жодного з учасників не було нарікань.

ПОДВІЙНИЙ УДАР

— За минулий рік ви підвищили особистий рейтинг на 21 пункт і піднялися в листі ФІДЕ на три позиції. Це свідчить, що 2006-й був для вас у цілому успішним.

— Звичайно, рейтинг виріс не на порожньому місці — я грав без явних проколів і добре виступив на багатьох змаганнях. Зокрема, поділив 3—4 місця в супертурнірі у голландському Вейк-ан-Зеє, став другим у кримському Форосі, переміг на першій дошці в клубному чемпіонаті Європи... Але особливо вдалим був фініш року, коли я зробив подвійний удар — виграв «Меморіал Капабланки» на Кубі та «Меморіал Торре» у Мексиці.

— Статистика свідчить, що ви особливо успішно виступаєте саме у Латинській Америці. Мабуть, знаєте якийсь секрет?

— Якби знав, то залюбки поділився б з колегами. Але насправді ніякого секрету немає. На турнірах у Мексиці та на Кубі, як і в усіх інших, я прагну досягти максимального результату. Хіба що додатковим допінгом виступають місцеві вболівальники — зазвичай надзвичайно привітні люди.

ІДЕАЛЬНОЇ СИСТЕМИ НЕМАЄ

— Торік нарешті відбувся об’єднавчий матч на першість світу між Володимиром Крамником та Веселіном Топаловим. Цікаво почути вашу оцінку цього поєдинку і, звичайно, коментар щодо так званого «туалетного скандалу».

— Як на мене, то двобій вийшов цікавим. Особливо з точки зору психології боротьби, бо обидва суперники наполегливо прагнули реалізувати власну матчеву стратегію, намагалися нав’язати один одному свою гру. Повною мірою реалізувати плани не вдалося ні Крамнику, ні Топалову, тож закономірно, що доля зустрічі вирішилася на тай-брейку. Можливо, подібна розв’язка не зовсім відповідає високому статусу матчу за світову корону, однак такими були правила...

Що ж стосується «туалетного скандалу», то мені він абсолютно не цікавий, я не спостерігав його перебіг, не знаю нюансів, тож і коментувати нічого.

— Але багато хто вважає, що якби не цей скандал, то матч залишився б майже непоміченим...

— Не згоден з такою думкою. Впевнений, що поєдинок став подією не тільки для шахів, а й для всього спортивного світу.

— Вже цієї осені ФІДЕ планує провести чергове змагання за корону — турнір восьми найкращих. Однак ця система розіграшу викликає багато нарікань з боку шахістів.

— Так, вона дуже недосконала. Проте ідеальну систему, яка б влаштувала всіх, віднайти нереально. У цьому питанні у кожного гросмейстера може бути власна точка зору. Мені здається, що на сьогодні найоптимальніша система — вже апробований нокаут-турнір 128 учасників. Така формула розіграшу має два вагомих козирі: широке представництво (грають майже всі найкращі) та рівноправність (усі мають однакові умови).

КОМП’ЮТЕР-ТВОРЕЦЬ

— Ще одна знакова подія минулого року — матч Крамника з «Deep Fritz», після якого стало зрозуміло: людина вже не спроможна на рівних змагатися з комп’ютером.

— Не бачу в цьому нічого трагічного. Машини стрімко прогресують, і з кожним роком грають сильніше. Ключовий елемент: вони автоматично роблять те, до чого нам треба докладати надзусилля. Так, людина протягом партії має зберігати максимальну концентрацію, в той час як комп’ютер такою проблемою не переймається. Власне, саме цей фактор зіграв вирішальну роль у матчі. Крамник припустився грубої помилки, прогавивши мат в один хід. І доля матчу була практично вирішена. Втім, на мене більше враження справила не похибка людини, а блискуча гра машини у заключній, 6-й партії. «Deep Fritz» грав нестандартно, я б навіть сказав, творчо, якщо такий епітет підходить до дій електронного гросмейстера. Його маневр турою вже у дебюті нагадав мені романтичні партії Яновського, Бронштейна... А тонкий хід конем назад — на b1 — це вже в найкращих традиціях Карпова. Таке поєднання стилів раніше було нетиповим для комп’ютера.

— Тобто ви згодні, що машина вже поклала людину «на лопатки»?

— Поки що перевага «термінаторів» не є тотальною, бо вони теж далеко не досконалі. Думаю, найближчим часом людина ще матиме шанси, якщо гарно підготується до матчу, а головне — зможе перебудуватися від людських шахів до комп’ютерних.

— Але Крамнику не треба було перебудовуватися. Його чіткий позиційний стиль — сам по собі антикомп’ютерний.

— Мені здається, «правильні шахи», які практикує Крамник, не є антикомп’ютерними. Припускаю, що у даному випадку більш небезпечний для машини стиль, наприклад, Олександра Морозевича, котрий нетрадиційною грою може заплутати суперника.

ПЕРШЕ ВИПРОБУВАННЯ — ДВОБОРСТВО

— Найближчим часом пройдуть кілька серйозних супертурнірів, зокрема, у Лінаресі, Пойковському... Вашого прізвища серед їхніх учасників немає...

— Усі ключові змагання «охопити» неможливо. Найближчим часом я зіграю лише кілька партій у європейських клубних чемпіонатах, зате у мене буде час підготуватися до напруженої весняно-літньої серії. Перше випробування — супертурнір у Монако, де за традицією боротьба буде точитися у двох видах програми — грі наосліп та швидких шахах. Подальший мій «маршрут»: російська клубна Суперліга, «Меморіал Капабланки» у Гавані, який цього року пройде у травні, чемпіонат Європи і турнір у Форосі. Отакий план на перше півріччя. А далі подивимося...