ТРИВОЖНІ СИГНАЛИ

Одне з найболючіших питань розвитку «гри мудрих» в Україні — становище в клубах і школах, де наша юнь гартує свій інтелект, а найобдарованіші з неї здобувають перемоги на міжнародних змаганнях, прославляючи Україну.

Розгляд одного з напрямів цієї теми пропонує читачам «Куточка» Роман Клімашов, багаторазовий керівник різних міських, національних і міжнародних федерацій шахів і шашок (зокре-ма, в період 1980 — 1992 років обіймав посаду державного тренера збірної СРСР з шахів по місту Києву), міжнародний арбітр. Між іншим, у «Молоді України» за 10 — 13 липня 2009 р. було надруковано інтерв’ю з ним під назвою «Розумні люди — генофонд української нації». Отже…

Якби в телевізійній грі «Як виграти мільйон» було поставлено питання, в якому з міст України немає шахово-шашкового клубу — Василькові, Бердичеві або Києві, навряд чи нормальна людина відповіла, що в Києві.

На жаль, це так. Куди подівся блискучий львівський Палац шахів, в якому під керівництвом великого тренера Віктора Карта шліфу-вали свою майстерність супергросмейстери Олександр Белявський, Андрій Михальчишин, Олег Романишин, Марта Літинська, Ірина Чолушкіна, Василь Іванчук? Куди поділися київські клуби спорттовариств «Спартак», «Динамо», «Буревісник», «Локомотив»? Не чутно про Одеський шаховий клуб профспілок на вулиці Жуковського, 33, з його видатним директором Едуардом Пейхелем. Понад 50 клубів в Одесі й Одеській області було створено цим невтомним організатором.

На тлі цих монстрів скромно працював Кримський шаховий клуб у Симферополі на Набережній. До нього теж тягнулися кігті в багатьох бізнесменів і керівників. Але не віддали блискучий особняк на Набережній ні Гостєв — тогочасний голова Кримського спорткомітету, ні наступний голова спорткомитету після Гостєва, срібний призер Олімпійських ігор з боксу Сергій Доценко. Боксери, що пам'ятали загальне правило шашок — бити обов'язково, берегли цей центр інтелекту в Криму. І сьогодні керівництво Криму береже цю прекрасну спортивну споруду.

Сьогодні в архітектурному пам'ятнику на Набережній розташований Кримський республіканський позашкільний навчальний заклад «Дитячо-юнацька шахово-шашкова спортивна школа» («ДЮШШСШ»), кою вже 16 років керує один з кращих й динамічних українських організаторів, але скромний у побуті Віталій Макарович Жук.

Не перераховуватиму всі його титули і звання, для цього знадобиться ще сторінка, але ним разом із президентом Федерації шахів і шашок Автономної республіки Крим (у Криму — об'єднана федерація) Федором Кисельовим започатковано чимало цікавих справ, про які хотілося б розповісти детальніше.

А усе починалося багато років тому. Повернімося і почитаємо, що пишуть історики.

На території Криму шахи як вид спорту беруть свій початок у жовтні 1908 року, коли у будівлі, яка нині є пам'ятником архітектури місцевого значення, де сьогодні міститься «ДЮШШСШ», був організований перший на території півострова шаховий гурток. На базі цього гуртка почали регулярно проводитися різні турніри за участю провідних шахістів того часу. Цей гурток став родоначальником системної підготовки шахістів Криму. 1986 року після реконструкції будівлі в ньому було відкрито шахово-шашковий клуб, який 2004 року постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим було перейменовано на Кримську республіканську дитячо-юнацьку шахово-шашкову спортивну школу.

У стінах Симферопольського шахово-шашкового клубу робили перші кроки до своїх майбутніх перемог Сергій Карякін, який свого часу був наймолодшим гросмейстером світу з шахів, олімпійським чемпіоном-2004 з шахів у складі збірної України, а також чинний чемпіон світу з шашок міжнародний гросмейстер Сергій Белошеєв.

Також у клубі займалися такі відомі нині гросмейстери, як Тетяна Василевич, Адам Тухаєв, Діана Арутюнова, Юрій Айрапетян.

Нині в Школі вдосконалюють свою спортивну майстерність молоді зірочки українських і світових шахів Ірина Андренко і Марія Танцюра, а також бронзовий призер чемпіонату світу серед дітей до 8 років Олександр Тряпишко та інші відомі шахісти.

Участь учнів «ДЮШШСШ» у всеукраїнських і міжнародних змаганнях дозволила Автономній Республіці Крим 2007 року вперше в історії посісти перше місце серед регіонів України за рівнем розвитку шахів згідно з рейтингом тодішнього Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Окрім цього, 2010 року 9 спортсменів Школи взяли участь у чемпіо-натах світу і Європи серед юнаків і дівчат, зайнявши при цьому п'яте (І. Андренко), шосте (М. Танцюра) і десяте (А. Тряпишко і В. Шемякін) місця. Беручи участь у V юнацьких іграх України з шахів І. Волков завоював срібну медаль, а В. Іщук став бронзовим призером. Також 2010 року чемпіонами і призерами чемпіонатів України в різних вікових групах ставали М. Танцюра — 9 медалей, М. Потапова — 3 медалі, А. Тряпишко — 3 медалі, Т. Алекса-ндрова — 2 медалі, а в лютому 2011 року М. Танцюра стала чемпіонкою України з шахів серед дівчат до 18 років.

Нині в «ДЮШШСШ» працюють два відділення, в яких навчаються 310 дітей, що складають 25 груп: 14 займаються шахами, 11 — ша-шками. Серед учнів є переможці та призери чемпіонатів міст, Криму і України, а також учасники першостей Європи і світу. На постійній основі працює тренерська рада у складі 14 тренерів-викладачів і адміністрації, проводяться спортивно-масові заходи. За період з 2005 по 2011 роки в Школі було проведено понад 600 заходів різного рівня з шахів і шашок.

На базі Школи ведеться вся шахово-шашкова робота в Симферополі та в АР Крим, а також проводяться всеукраїнські і міжнародні змагання як серед дітей, так і серед дорослих, у тому числі традиційні міжнародні меморіали Героїв СРСР (двічі) А.-Х. Султана і Я.І. Чапичева, а також — дев’ятого чемпіона світу з шахів Т. Петросяна, участь у яких беруть участь провідні спортсмени країн ближнього і далекого зарубіжжя.

Розповідь про Школу була б не повною, якщо не згадати, що 2009 року в її стінах на громадських засадах було створено єдиний в Україні Музей шахів, у якому зібрано експонати, що розповідають про історію розвитку шахів у різних країнах (вхід у музей безкоштовний і відкритий для всіх бажаючих). Відкриття музею було висвітлено не лише в республіканських, але й у всеукраїнських і міжнародних мас-медіа.

Ось що можуть створити кілька енергійних організаторів за підтримки і допомоги керівництва республіки. Але…

P.S. Останньої хвилини з Симферополя надійшло до редакції повідомлення: спроби позбавити Україну ще однієї фортеці шахово-шашкового спорту тривають. Невже керівництво Криму це дозволить? — ставить питання Роман Миколайович Клімашов.

Ми й надалі продовжуватимемо інформувати читачів про ситуацію з шаховим життям у всіх краях нашої Батьківщини.

ЕХ, ОДЕСА!..

Проблеми виникли також і в обох збірних України. Одеський грос-мейстер В’ячеслав Ейнгорн, під орудою якого наша жіноча команда здобула на Олімпіадах «золото» 2006 року та «срібло» 2008-го, пішов у відставку. ФШУ не стала поновлювати з ним контракт цього року. Бо учасниці збірної, яка торік на Олімпіаді була лише дев’ятою, написали листа до ФШУ з проханням його замінити. ФШУ оголосила конкурс на заміну, подали заяви претенденти. Обранцем став харківський гросмейстер Михайло Бродський.

А недавно пішов у відставку також наставник чоловічої збірної України, переможниці Олімпіад 2004 та 2010 років, інший одеський гросмейстер — Володимир Тукмаков, який місяць тому відзначив своє 65-річчя. Наскільки нам відомо, ніяких претензій з боку команди до нього не було. Але в нього якраз були не раз серйозні питання до ФШУ. Згоди так і не дійшли, тож розійшлися. Негайно ж до екс-тренера збірної України Тукмакова звернувся сайт Chess-News і отримав од нього дуже детальне інтерв’ю, наприкінці якого він, між іншим, мимохіть зауважив, що його досі не було удостоєно звання «Заслужений тренер України»…

Хто ж прийде на зміну Тукмакову? ФШУ оголосила конкурс претендентів…