Десять запитань до гросмейстера Володимира Баклана1. Нинi багато хлопчакiв мрiють стати зiрковими футболiстами за прикладом Андрiя Шевченко. А ви в дитинствi мрiяли про шахову корону?
- Я почав займатися шахами в 7 рокiв. До цього були рiзнi гуртки плавання, фiгурного катання. Але все щось не те! Менi здається, що дiти почувають самi, де вони можуть себе реалiзувати. Звичайно, багато чого залежить вiд тренера. Менi поталанило, що мiй перший тренер захопив мене шахами, i крiм корони чемпiона мене вже бiльше нiчого не цiкавило!
2. Шахи вважаються мудрою грою. То, мабуть, справжнi юнi шахiсти мають бути вiдмiнниками? Якi оцiнки у школi отримували ви?
- Серед шахiстiв важко знайти двiєчникiв. Треба сильно пошукати! Шахи, як не дивно, допомагають у навчаннi. У дитини <хаос> у головi, а шахи сприяють органiзацiї мислення, розвивають фантазiю. Я не був вiдмiнником, тому що занадто багато часу вiддавав шахам, але стабiльним <хорошистом> - завжди. Коли потрiбно було розв'язати складне завдання, зверталися до мене. Я намагався не розчарувати.
3. Пам'ятаєте свою першу перемогу за шахiвницею i перший турнiр за кордоном?
- Першу перемогу - нi! Мабуть, це трапилося у сiмейному поєдинку. Моє прагнення в освоєннi шахiв стимулювалося тим, що я хотiв обiграти старшого брата, потiм батька, потiм одноклубникiв i так далi:
А першi виїзди за кордон важко забути. Я ще трохи застав радянськi часи. Пам'ятаю, був на зборах школи Юсупова в Прибалтицi, так ми разом iз тренером висилали додому мило, пральний порошок, шампунь: Що говорити, коли я вперше лише в 11 рокiв поїхав до Чехословаччини. Для мене це був зовсiм iнший свiт! Все є, не треба нi за чим стояти в чергах... Фантастика! Того ж року я поїхав до Iспанiї на сесiю школи Каспарова. Два тижнi пiд пальмами на Балеарських островах, супертренери... Емоцiї важко передати! Величезне захоплення i, головне, бажання займатися шахами далi!
4. На змаганнях, напевне, з вами траплялись кумеднi випадки. Пригадайте найцiкавiший.
- Занадто багато турнiрiв, занадто багато країн: Все трохи змiшалося, важко вибрати самий цiкавий. Хоча я взагалi <притягую> до себе iсторiї. Так, я чотири роки не мiг потрапити вчасно на юнацький турнiр у Брюсселi. Спочатку не встиг до Москви на лiтак. Наступного року до Бiлокаменної встиг, але через нельотну погоду аеробус приземлився в Нiмеччинi, i я спiзнився на три тури. Потiм два роки поспiль менi заважали страйки бельгiйських залiзничникiв: Таким чином з восьми турнiрiв у Брюсселi я виграв лише два!
5. Ваше найбiльше на сьогоднi досягнення у шахах?
- Найбiльшi мої успiхи пов'язанi з виступами у збiрнiй України. Не можу забути перемогу на чемпiонатi свiту в Єреванi, олiмпiйську <бронзу>... Також є в моєму активi <золото> чемпiона України i колекцiя кубкiв з багатьох мiжнародних турнiрiв.
6. Ви чемпiон свiту з шахiв у складi збiрної. А в якому видi спорту також хотiли б стати найсильнiшим на планетi?
- Я тверезо оцiнюю свої можливостi:
7. Чому шахи називають спортом? Адже полководцям чорно-бiлих армiй не треба мати нi надзвичайну силу, нi винятковою швидкiстi...
- А змагання - хто розумнiший? Це також рiзновид можливостей людини. Вцiлому ж, шахи це не тiльки спорт, але й мистецтво, наука... До того ж шахи настiльки багатограннi, що навiть при нинiшньому технiчному прогресi у грi <ще далеко не все ясно>. Менi здається, навiть якщо комп'ютер буде регулярно перемоги людину, ми не перестанемо грати. Адже для багатьох з нас це вiдмiнний вiдпочинок i просто традицiя. Як говорить мiй гарний товариш: <Пора на масаж мозку!>
8. Зараз у наших школах проводять урок футболу. А може варто було б проводити також шаховий урок?
- Моя думка: такий урок цiлком доцiльний! Шкоди вiд нього не буде - тiльки користь. Погодьтеся, нам потрiбнi не тiльки здоровi, але й розумнi дiти. Якось разом з компанiєю <Дiавест> ми провели у Києвi перший шахово-комп'ютерний урок у школi, де я колись навчався. Багато дiтей були у захватi, я бачив, як горять їхнi очi: Тож зараз є iдея створити в Києвi шахову школу.
9. Не жалкуєте, що свого часу захопилися шахами?
- Можливо, краще було б займатися тенiсом... Жартую! Шкодувати - це справа слабких. Треба рухатися вперед! Менi подобається моє життя. Завдяки шахам я побував майже у всiй Європi, був у Iндiї, Сибiру: Познайомився з цiкавими людьми.
10. Якi у вас шаховi плани на майбутнє?
- Шаховi плани такi ж як i в 7 рокiв: cтати особистим чемпiоном свiту. Також з вiком з'явилося бажання передати свої знання молодим. Тому мрiю створити шахову школу!