Угорець Петер Леко виграв перший Кубок світу АШП зі швидких шахів. У фіналі турніру, що проходив у Одесі, він переміг нашого Василя Іванчука — 2,5:1,5.

Україна вперше приймала офіційне змагання такого високого рівня. Однак маємо надію, що не востаннє. Завдяки головному спонсору — банку «Південний», одесити блискуче вирішили всі організаційні питання і забезпечили солідний призовий фонд. Про це в один голос говорили і учасники Кубку, і високі гості, зокрема, президент Асоціації шахових професіоналів (АШП) Павло Трегубов і президент Міжнародної федерації шахів (ФІДЕ) Кірсан Ілюмжинов. Погляньте хоча б на наступні цифри. 16 учасників розіграли 136 тисяч доларів! Переможець здобув левову часту — 40, його суперник по фіналу — 20... Навіть ті невдахи, котрі програли вже в стартовому раунді, повернулися додому з кругленькими сумами (по чотири тисячі).

ДАНИНА ГОСПОДАРЯМ

Перед початком Кубку представники АШП наголошували, що його склад формувався за чітким спортивним принципом. Путівки до Одеси отримали 14 гравців, котрі набрали найбільше залікових очок у АШП-Турі, що складався з 64 змагань сезонів 2004-2005 та 2005-2006 років. Але за таких умов виникла досить оригінальна ситуація: країна-господарка не отримала жодної вакансії! Тому організатори прийняли цілком слушне рішення: одну з двох своїх wild card віддали першому номеру українського рейтингу Василю Іванчуку (другим щасливцем став ізраїльтянин Ілля Смірін). Такий вибір, як бачимо, себе виправдав.

ФОРМУЛА ПРИВАБЛИВОСТІ

Турнір проходив за популярною нині нокаут-системою. Мікроматчі між суперниками складалися з двох партій (по 20 хвилин кожному з додаванням 5 секунд за хід). За рахунку 1:1 гралися дві додаткові бліц-партії (по 3 хвилини кожному плюс 2 секунди за хід). Якщо ж оцей тай-брейк не виявляв найсильнішого, то гросмейстери грали так званий «Армагеддон» — одну бліц-партію без додавання часу, в якій білі мали 5 хвилин проти 4-х у чорних, однак для перемоги у матчі зобов’язані були виграти (нічия віддавала перевагу чорним).

Це — традиційна схема, проте були у регламенті і деякі родзинки. Так, зазвичай на подібних турнірах одночасно граються кілька мікроматчів. В Одесі ж пари виходили на сцену по черзі, що дозволяло глядачам у залі та в Інтернеті (всі партії демонструвалися в режимі он-лайн) спокійно спостерігати за двобоями, а не «бігати» очима по шахівницях. Першого та другого дня було зіграно по чотири матчі 1/8 фіналу. Третього — чотири поєдинки чвертьфіналу. Та зрештою заключного дня — півфінали та фінал.

ПОРЯДОК НЕ Б’Є КЛАС

Усі поєдинки стартового раунду завершилися перемогами рейтинг-фаворитів. Це не типова ситуація для змагань зі швидких шахів, адже давно відомо: чим «коротший» контроль часу, тим більше сенсацій. Найбільш впевнені перемоги (2:0) здобули Іванчук та Гельфанд. Щоправда, у матчі львів’янина з Амонатовим рахунок, як кажуть, не по грі. У першій партії наш гросмейстер елегантно перехитрував аутсайдера турніру, але потім зійшов з переможного курсу і ледве не довів справу до нічиєї. Однак суперник відповів люб'язністю на люб'язність і, припустившись серії помилок, програв. У другій партії Іванчук узагалі стояв «на поразку». Проте Амонатов знову не витримав напруги. Порядок так і не побив клас.

Найцікавіший поєдинок 1/8 фіналу — між Харікрішною та Морозевичем. Суперники грали «розмашисто», обмінювалися несподіваними тактичними ударами та дитячими помилками... Глядачам такі партії, поза сумнівом, подобаються, але не такі розв’язки. Індієць впродовж матчу двічі відігрувався, а в «Армагеддоні» мав усі шанси вибороти «переможну нічию» чорними. На дошці стояв абсолютно рівний ендшпіль, однак у Морозевича було на кілька секунд більше. Тому він не по-джентльменськи, зате по-спортивному продовжував «топтатися» фігурами взад — уперед. Харікрішна, побачивши триразове повторення ходів, попросив арбітра зафіксувати нічию, але той відмовив. І це остаточно вибило індійця з колії — він прогавив елементарний мат в один хід.

КОЗИРІ ІВАНЧУКА

Втім, уже в наступній партії Морозевича «справедливість восторжествувала». Він упевнено переграв Раджабова, але коли до перемоги було рукою подати, у простій позиції... прогавив туру. (На той момент у росіянина залишалося на годиннику 20 секунд, а в азербайджанця — лише 2.) Цікаво було б у цей момент подивитися на обличчя Харікрішни... У другій партії дива не сталося — Раджабов білими з позиції сили здобув бажану нічию.

Тим часом Іванчук діяв за іншим графіком. У першій партії — мирова чорними, у другій — впевнена перемога білими. Львів’янин створив навчальний приклад на тему «Техніка реалізації невеликої переваги».

Дуже цікавим видався і півфінальний поєдинок нашого земляка. Раджабов наразі — один з найкращих фахівців у грі зі скороченим контролем. Влітку минулого року він майже на рівних провів матч зі швидких шахів против знаного маестро у цій галузі індійця Віші Ананда. А нещодавно Теймур посів третє місце на представницькому бліц-турнірі «Кубок Таля» у Москві (поступився все тому ж Ананду та вірменину Левону Ароняну). Крім того, Раджабов — відмінний тактик, що є вагомим аргументом у «швидкій» грі. Однак Іванчук зумів нейтралізувати всі козирі суперника. В обох партіях точилася запекла боротьба, але двічі перемогу святкував львів’янин.

ЛЕКО ПОМИЛОК НЕ ВИБАЧАЄ

Фінали на подібних турнірах, як правило, проходять не дуже цікаво. Суперники грають обережно, бо надто великою є ціна бодай однієї помилки. Вирішальний матч між Іванчуком та Леко не став винятком. У двох основних партіях гросмейстери зробили акуратні нічиї, не давши один одному щонайменшого шансу на перемогу. Аналогічно проходив і перший додатковий поєдинок. А от у другому Іванчук спробував дещо ризиковано «закрутити» позицію, тож отримав удар у відповідь. «Цю партію я грав, як першорозрядник», — нарікав після фінішу змагань Василь.

Отож, володарем першого Кубку світу АШП зі швидких шахів став Леко. А представник України — знову другий, як і рік тому на Кубку світу ФІДЕ, де срібним призером став киянин Руслан Пономарьов.

КУБОК СВІТУ АШП ЗІ ШВИДКИХ ШАХІВ

(Одеса, 5—8 січня, нокаут-система, 16 учасників)

1/8 фіналу
Соколов (Голландія) — Леко (Угорщина) — 0,5:1,5
Рублевський (Росія) — Найдич (Німеччина) — 1,5:0,5
Смірін (Ізраїль) — Широв (Іспанія) — 0,5:1,5
Гельфанд (Ізраїль) — Накамура (США) — 2:0
Харікрішна (Індія) — Морозевич (Росія) — 230
Бареєв (Росія) — Раджабов (Азербайджан) — 0,5:1,5
Бологан (Молдова) — Бакро (Франція) — 2:3
Іванчук (Україна) — Амонатов (Таджикистан) — 2:0

1/4 фіналу
Леко — Рублевський — 2:0
Широв — Гельфанд — 0,5:1,5
Морозевич — Раджабов — 0,5:1,5
Бакро — Іванчук— 0,5:1,5

Півфінал
Гельфанд — Леко — 2:3
Іванчук — Раджабов — 2:0

Фінал
Леко — Іванчук — 2,5:1,5