Етапи великого шляху

У попередньому «Куточку» мова йшла спочатку про третій раунд Кубка світу та про основні партії восьми матчів четвертого раунду, в яких визначилися троє переможців — азербайджанець Раджабов переміг росіянина Яковенка — 1,5:0,5, виграли обидві партії росіянин Свідлер у Камського (США), а чех Навара — в юного українця Жеребуха. У решті п’яти матчах, де рахунок основних партій був 1:1, минулого четверга проводилися додаткові поєдинки.

Героями того дня були обидва українці. Іванчук у «швидких ша-хах» («рапіді») упевнено переміг елітного китайця Бу Сянжі — 2:0. Набагато важче довелося Пономарьову в міні-матчах з кубинцем Ласаро Брусоном (ім’я якого, до слова, пишуть латиницею «Lazaro Bruzon», що в деяких наших виданнях передають як «Лазаро Брузон», не знаючи, що в іспаномовних традиціях — вимовляти літеру «z» не як «з» або «ц», а тільки як наше «с», і не інакше, наприклад, інший кубинець Perez Dominguez — це Перес До-мінгес).

Отже, після двох нічиїх в «основний час» першу партію в «рапіді» Пономарьов, граючи білими в класичному стилі, виграв. Здавало-ся б, залишився ще один крок? У наступному поєдинку, граючи чорними, киянин довго тримав рівновагу... Проте лише одна його помилка призвела до поразки. Отже, 1:1 плюс 1:1=2:2. Тож довелося грати наступний «рапід», але вже зі скороченим контролем часу — по 10 хвилин кожному. Першу партію (вже білими) Пономарьов також програв. Уже він опинився під «дамокловим мечем» — необхідно було, граючи чорними, тільки перемогти. Таке завдання — неймовірно тяжке. Проте знову дався взнаки високий клас чемпіона України. Він створив суперникові стільки проблем, що той з ними не впорався. Знову — 1:1, а в сумі вже — 3:3.

Тепер на черзі — бліц, п’ятихвилинки. Тут уже Руслан зрештою взяв гору: нічия плюс перемога! Підсумок — 4,5:3,5 на його ко-ристь.

Отож обидва українці пробилися в чвертьфінал.

Тай-брейки принесли також перемоги: в «російському дербі» — Олександру Грищуку над чемпіоном Європи Володимиром Поткі-ним, ще й азербайджанцю Вугару Гашимову над Петером Нільсе-ном з Данії, а угорці Юдіт Полгар — над кубинцем Пересом Домінгесом. (Останній двобій, між іншим, був схожий за сюжетом з двобоєм Пономарьов — Брусон. У перших трьох міні-матчах — 3:3 (тільки перемоги!), а в бліці — нічия і виграш угорки.

Дивовижні сюрпризи

Згадуючи драматичні події минулих етапів Кубка світу, не зайве згадати про матч третього раунду (1/16 фіналу) між українцем Олександром Моїсеєнком і чехом Давидом Наварою, який відзначився просто-таки надзвичайними сюрпризами.

Перший сюрприз полягав у тому, що в мас-медіа після основного матчу між ними було надруковано, буцімто Навара виграв — 1,5:0,5. Який же був подив, коли наступного дня з’ясувалося, що основний матч закінчився з результатом 1:1, а Навара взяв гору лише наступного дня в додаткових поєдинках. Цей факт ми вже повідомляли в «Куточку», але без подробиць. У чому ж річ?

Другий сюрприз: виявляється в другій основній партії цього матчу (перша закінчилася внічию) відбувся своєрідний «обмін люб’язностями».

Ось що розповів журналістам Навара: «На 35-у ході я торкнувся ненароком одразу двох фігур — короля і слона. Я хотів піти сло-ном на d6, але зачепив також короля. Причому Моїсеєнко ствер-джує, що до короля я доторкнувся спочатку. Але в цьому я не пе-вен, адже будь-який хід королем призводив до втрати фігури. Про-те Моїсеєнко не став наполягати, щоб я ходив саме королем».

А ось що сказав Мойсеєнко: «Навара на 35-у ході спочатку доторк-нувся до короля. Тоді я сказав йому: король ходить. Але я розумів, що мій суперник припустився помилки з необережності, він же не міг просто так прогавити фігуру. Тому я не став змушувати його ходити королем».

Третій сюрприз стався наприкінці цієї партії, коли Моїсеєнко опинився в безнадійному становищі. І раптом Навара запропонував нічию, в такий спосіб по-лицарському сплативши йому «борг честі». А коли вони потиснули один одному руки, глядачі, в тому числі журналісти, вирішили, що відтак Мойсеєнко поздоровляє суперника з перемогою...

Додаткові партії, відома річ, принесли успіх Наварі, вивівши його в 1/8 фіналу (а там, нагадуємо, він переміг ще одного українця — Жеребуха).

Четвертий сюрприз став несподіваним наслідком попередніх. Об-мін лицарськими вчинками Моїсеєнка та Навари став ледь не найяскравішою з подібних благородних подій у шаховій історії. Ві-дгомін був ще й який!

Зокрема, відтак губернатор Ханти-Мансійського автономного округу в складі РФ Наталія Комарова встановила приз «За чесну гру», який напередодні початку 1/8 фіналу Кубка світу було в урочистій обстановці вручено українському та чеському гросмейстерам...

Між іншим, Моїсеєнко — не перший з українських шахістів, який «чесній грі» віддав перевагу над «грою за правилами». Кілька років тому поздоровляли з аналогічним вчинком на зарубіжному турнірі Василя Іванчука...

Прорив у півфінал

Отже, в п’ятницю взяв старт чвертьфінал. Хто ж з ким схрестив зброю в боротьбі за вихід у півфінал?

Іванчук (рейтинг 2765, у «Топ-100» — 7-й) і Раджабов (2752 — 13), Грищук (2757 — 9) і Навара (2705 — 42): ці матчі мали визначити двох півфіналістів, які зустрінуться в боротьбі за вихід у фінал. Інших півфіналістів визначають підсумки матчів Пономарьова (2758 — 8) з Гашимовим (2756 — 11) та Свідлера (2740 — 16) з Полгар (2701 — 48).

Як бачимо, в чільну вісімку турніру пробилися лише представники елітного «клубу 2700», в тому числі гравці першого ешелону «Топ-100».

У першому турі з восьми партій цих матчів унічию закінчилися сім. Лише Іванчук упевнено переграв Раджабова.

Здавалося б, у наступній партії українець завершить матч виходом у півфінал. Але недарма 24-річний азербайджанець уже не пер-ший рік входить до світової еліти і дедалі підвищує свої показники (цього року вже брав участь у турнірі восьми претендентів на корону). Тож коли стало відомо, що після другої партії матчу рахунок став 1:1, серця мільйонів уболівальників за лідера шахової України охопило тривожне хвилювання... Воно тривало і наступного дня, коли перша партія додаткового «рапіда» закінчилася внічию. Невже і тут у другій партії молодість візьме гору над класом і досвідом?

Аж ніяк! Іванчук виграв і вийшов у півфінал!

Легше до півфіналу пробився Пономарьов, перемігли Гашимова — 1,5:0,5. Чемпіон України відтак зустрічається зі Свідлером, який у чвертьфіналі виграв у Полгар — 1,5:0,5. А суперником Іванчука став Грищук, котрий, між іншим, подолавши Навару — 2,5:1,5, начебто «помстився» йому за те, що Моїсеєнка та Жеребуха...

Отже, в півфіналі ніби схрестили зброю шахові команди України та Росії! Нагадуємо: переможці матчів зустрінуться в двобої за Кубок світу. Ті, що програють, проведуть між собою поєдинок за «бронзу». Троє медалістів отримають, крім грошових призів, ліцензії для участі в наступному турнірі восьми претендентів на матч з чемпіоном світу.

Успіху вам, шахові герої України!

Юхим ЛАЗАРЄВ, майстер спорту