Дивовижний підскок

Хто міг чекати, що «золото» здобуде збірна Німеччини? Мабуть, ніхто. Навіть самі німецькі шахісти, які в Топ-100 ФІДЕ посідали вельми скромні позиції 26-річний Аркадій Найдич, їхній лідер (між іншим, родом з Латвії), перебуває нині на 31-й позиції з рейтингом 2712. У «табелі про ранги» ще двоє представників Німеччини: 35-річний Даніель Фрідман (2661 — 85-й показник) та молода надія — 24-річний Георг Майєр (2659 — 90). Хіба можна порівняти хоча б з Росією, в якої у Топ-100 аж 23 представники, в тому числі троє — в чільній десятці. А збірна Росії мала найвищий у ЧЄ пересічний рейтинг (2752). Та й Україна — друга в цьому спискові (2738), в якому збірна Німеччини не потрапила навіть до десятки команд-фаворитів.

Але треба ж отаке: в четвертому турі німці долають українців — 3,5:0,5 (Найдич переміг Пономарьова, Майєр — Ельянова, Густавсон — Єфименка і лише Моїсеєнко зробив нічию з Фрідманом). У п’ятому турі німці програли болгарам (1:3), тож здавалося — все владналося. Аж ніяк! Перемога за перемогою — над Італією, Румунією, Азербайджаном (чемпіоном Європи-2009) і в останньому турі над лідером — Вірменією (олімпійським чемпіоном-2006, 2008 та чемпіоном світу-2001). Отже, в Німеччині — національне шахове свято, на Кавказі — навпаки (як, між іншим, і в Росії, не кажучи вже...).

Отже, чільна п’ятірка чоловічого ЧЄ-2011 така:

1. Німеччина — 15 командних очок; 2. Азербайджан — 14; 3. Угор-щина — 13 (23 особисті очки); 4. Вірменія — 13 (22,5); 5. Росія — 13 (21,5)... А де наші? 15. Україна — 10 (19,0).

Прикрий відскок

На попередньому ЧЄ-2009, де серед чоловічих команд тріумфував Азербайджан, українці здобули лише «бронзу». Та все ж отримали оплески за прогрес. Адже після срібла-1992 в наступних своїх п’яти виступах вище п’ятого місця не піднімалися. А до того ж, тоді склад нашої збірної був не найсильніший, а «напівдулююючий» — Ельянов, Волокитін, Єфименко, Дроздовський і Криворучко. Порівняйте з тією командою, що тріумфувала на Олімпіаді-2010: Іванчук, Ельянов, Пономарьов, Єфименко, Моїсеєнко. В обох збірних грали лише Ельянов і Єфименко!

Той золотий олімпійський склад вийшов і на старт ЧЄ-2001. Деякі зміни були лише в розташуванні гравців: поміняли місцями Пономарьова з Ельяновим і Моїсеєнка з Єфименком.

Які ж у ЧЄ наші результати — командні та особисті?

Українці здобули перемоги в чотирьох матчах (над Словенією, Хорватією, Ісландією та Англією), звела внічию один (з Ізраїлем), зазнали поразок у трьох (від Німеччини, Росії та Швейцарії).

А ось як виступили: Іванчук (жодної перемоги, шість нічиїх, одна поразка), Пономарьов (+2, =3, -1), Ельянов (+3, =2, -2), Моїсеєнко (+2, =3, -2) і Єфименко (+3, =2, -2). Як бачимо, в команді не було бомбардира. Раніше цю функцію чудово, як правило, виконував Іванчук... А нині Василь був явно не в тій ігровій формі. Вже не раз експерти звертали увагу, оцінюючи його попередні виступи, на перевтому 42-річного супергросмейстера. Це ж, мабуть, позначилося на результатах решти гравців. Надто вже перенасичений змаганнями високого рівня турнірний календар цього року!

Тож саме тому успіху в ЧЄ досягали команди, чиїх гравців не дуже високого рівня обминали запрошеннями до найвизначніших змагань року?

Крок назад

Чільна п’ятірка жіночого ЧЄ-2011 така: 1. Росія — 17 (25,5); 2. Польща — 14 (23,0); 3. Грузія — 14 (22,5); 4. Україна — 12 (21,5); 5. Франція — 12 (21,0).

Тож як грали наші чарівні розумниці, в активі яких досі було золото ЧЄ-1992, четверті місця 1999 та 2007 років і бронза-2009?

Команда: аж шість перемог (над Грецією, Болгарією, Голландією, Румунією, Грузією та Угорщиною), жодної нічиєї та три поразки (від Росії, Польщі та Франції). Гравці: Лагно (+4, =2, -1), Жукова (+1, =3, -3), Ушеніна (+4, =4, -0), Гапоненко (+1, =3, -2), Музичук (+4, =3, -1). Усе ясно? «Бомбардирок» було аж троє (всі — молоді, а серед них — і лідерка). Але не витримали напруження старші за віком олімпійські чемпіонки.

У підсумку наша збірна, на жаль, не зуміла ввійти, як торік, у чільну трійку, яка нині дала б їй путівку на командний чемпіонат світу серед жінок, який має відбутися в грудні ц.р. у Туреччині.

Що ж, результати обох наших команд не дуже радісні. Проте дають чимало матеріалу керівникам для підготовки їх до Всесвітньої шахової олімпіади-2012.

Юхим ЛАЗАРЄВ, майстер спорту