У попередньому «Куточку» йшлося про те, що яскравою переможницею чемпіонату світу серед жінок, що проходив у російському Ханти-Мансійську з 11 листопада по 1 грудня ц.р., стала українська шахістка Анна Ушеніна з Харкова, взявши гору над усіма суперницями в матчах за нокаут-системою. Зокрема, в фінальному поєдинку подолала 10-у чемпіонку світу Антоанету Стефанову з Болгарії. Продовжуємо цю актуальну тему. Передовсім: який вигляд має тепер список володарок шахової корони?Чемпіонки світу
1. Віра Менчик (Англія) - 1927 — 1944
2. Людмила Руденко (СРСР) - 1950 — 1953
3. Єлизавета Бикова (СРСР)- 1953 — 1956, 1958 — 1962
4. Ольга Рубцова (СРСР) - 1956 — 1958
5. Нона Гаприндашвілі (СРСР) - 1962 — 1978
6. Майя Чибурданідзе (СРСР) - 1978 — 1991
7. Се Цзюнь (Китай) - 1991 — 1995, 1999 — 2001
8. Жужа Полгар (Угорщина) - 1996 — 1999
9. Жу Чень (Китай) - 2001 — 2004
10. Антоанета Стефанова (Болгарія) - 2004 — 2006
11. Сюй Юйхуа (Китай) - 2006 — 2008
12. Олександра Костенюк (Росія)- 2008 — 2010
13. Хоу Їфань (Китай) - 2010 — 2012
14. Анна Ушеніна (Україна) - 2012 — …
Р.S. Жу Чень, одружившись з арабом, представляє з 01.07.2006 вже не Китай, а Катар.
Перевороти на Олімпі
Отож, розглянемо цей список чемпіонок після 40-річного домінування шахісток СРСР: відтак китаянки вигравали в період 1991 — 2010 рр. із 10 чемпіонатів аж сім! Три, що залишилися, очолили тоді шахістки Угорщини, Болгарії та Росії. У цьогорічному ЧС уперше тріумфувала Україна. А китаянки та росіянки нині не пробилися навіть до фінального матчу!
А тепер — щодо команд-переможниць Всесвітніх шахових олімпіад за період після розпаду СРСР: спочатку переважала збірна Грузії (1992, 1994, 1996 рр.), потім — команда Ки-таю (1998, 2000, 2002 і 2004 рр.), відтак першість перехопи-ли збірні України (2006), Грузії (2008) і Росії (2010 і 2012 рр.).
Чи не свідчить усе це про можливість якихось радикальних і надалі змін у конкуренції за золоті медалі світу з тими, хто ще недавно переважав у цій царині?
Між іншим, у списку чемпіонок світу є Людмила Руденко — українка родом із Лубен, де щороку проводяться турніри її пам’яті. Та й 12-а чемпіонка Костенюк — українського роду. Але Ушеніна — найперша українка, що здобула шахову ко-рону, виступаючи під національним блакитно-золотим прапором. Це — український прорив на шаховий Олімп!
Кроки вгору
А тепер — кілька подробиць про 14-у шахову королеву.
Анна Юріївна Ушеніна (народилася 30 серпня 1985 р. в Харкові) — міжнародний гросмейстер, заслужений майстер спорту України, член національної збірної, з шахів.
Ще в семирічному віці батьки познайомили дівчинку з пра-вилами гри в шахи. Абетки «мудрої гри» її навчала матуся — Ольга Юріївна Троян. Вона ж підшукала для донечки шаховий клуб «Ферзь», а вже там тренер Валерій Берлін розгледів у ній майбутню талановиту шахістку й відкрив їй перші секрети шахової майстерності. Далі були й інші шахові клу-би, в тому числі — відома школа юних талантів у Краматор-ську. Але там Аня займалася недовго, бо вабив рідний Харків, а там її постійно почав тренувати відомий фахівець Геннадій Круговой. Нині ж фундаментальною підготовкою на супергросмейстерському рівні займався її ровесник Антон Коробов, який цьогоріч удруге виграв чемпіонат України, де грала вся наша шахова еліта, крім Іванчука. На жаль, для Антона Коробова не було зібрано достатньо коштів, аби він міг поїхати разом з Ушеніною на цьогорічний чемпіонат світу в далекий північний Ханти-Мансійськ (до слова, дорога в обидва боки, розміщення, харчування тощо коштувало би тренерові мінімум 1200 євро!) Гроші для перебування тренерів інших учасниць десь якимось чином віднайшли, а ось Ушеніна виступала там сама-самісінька… Хоча — ні! Коробов весь турнірний період зв’язувався з нею по Інтернету, аналізував її партії, консультував, давав поради тощо. Спасибі йому!
Кроки вгору
А зараз на часі згадати хоча б стисло про основні турнірні досягнення Ушеніної на шляху до світової корони.
Перші з них — перемоги в чемпіонатах України серед дівчат до 12 років (1997 р.) і двічі — до 14 років (1998 і 1999 рр.). Далі: 2002 року вона вже очолювала збірну України, котра стала чемпіонкою Європи серед дівчат до 18 років, а в осо-бистому заліку отримала за результат на першій дошці також і срібну медаль.
Чемпіонка України серед жінок 2005 р.; переможниця між-народного жіночого гросмейстерського турніру «12-й Кубок Ректора» (Харків, 2010 р.); бронзова призерка чемпіонату Європи-2008, чемпіонка України зі швидких і блискавичних шахів серед жінок 2012 р.
У складі жіночої збірної України: на Всесвітніх шахових олімпіадах — чемпіонка 2006 року (плюс — Орден княгині Ольги!), срібна призерка 2008-го, бронзова — 2012-го; на командних чемпіонатах світу — бронзова призерка 2007 та 2009 років. Бронзова призерка командного чемпіонату Європи 2009 р.
Ясна річ, у центрі уваги талановитої харківської шахістки була й є не лише «гра мудрих».
Віддаючи майже щодня по кілька годин змаганням і тренуванням за шахівницею, Анна після закінчення середньої школи отримала вищу освіту в харківській Академії фізичної культури, а недавно стала ще й студенткою Харківської юридичної академії імені Ярослава Мудрого. Є штатним гравцем шахової збірної України, працює також тренером у харківській приватній шаховій школі «ChessOne». Ще не заміжня. Мешкає в двокімнатній квартирі з мамою та бабусею (з нею — в одній кімнаті). Умови, як бачимо, дещо скромні.
Які наступні змагання в Ушеніної? Найближче — командний чемпіонат світу-2013 за збірну України. А восени того ж року вона гратиме матч за шаховий трон із переможницею «Гран-прі» ФІДЕ Хоу Їфань. Можна лише уявити собі, як оце нині переймається потужний Китай втратою шахової корони та яких тепер зусиль і коштів вкладатиме він у підготовку й боротьбу за неї в прийдешньому матчі!
А вже як доведеться потрудитися чемпіонці світу, щоби зберегти свій найвищий титул! І хіба це не проблема й для України?
Юхим ЛАЗАРЄВ, майстер спорту